Бібліовідео 2023

До дня міста Татарбунари

вірш "Рідне місто" Людмили Крацик

Тернистий шлях державотворення

День державності відзначається того ж дня коли українські церкви вшановують пам’ять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Київської Руси-України. Прийняття Володимиром Великим у 988 році християнства як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Спадком цієї події стали герб (тризуб), грошова одиниця (гривня) і Київ як політичний і культурний центр України.

День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У цей день ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.

Івана Купала

Традиційне східнослов’янське свято, яке присвячене літньому сонцестоянню і відзначається 7 липня. Має язичницьке коріння, збігається з християнським святом Різдва Івана Предтечі і його сучасна назва походить від церковного імені Івана Хрестителя. В Україні свято відзначають понад 3 тисячі років. Свято Купала називають по – різному. В Україні - Купайла або Сонцекріс, за часів Київської Русі – Крес. В Білорусі - Купалле або Іван Відьмацький.

Згідно зі слов’янськими традиціями – головними персонажами свята були – Купало – покровитель кохання, продовження роду та Мара (Мариня або Мареня) – божество, яке символізує зиму і приносить недуги та голод. Молоді дівчата та хлопці робили з гілок, квітів та з зелені опудала головних персонажів свята і Марену, спалювали або топили у воді. Це символізувало перемогу добра над злом.

Одним із основних атрибутів свята є величезне багаття, яке в західнослов’янських народів називали «соботка». Хмиз та різноманітний непотріб для купальського вогнища збирали всім селом, а відмова в наданні матеріалів для багаття гостро засуджувалась односельцями та навіть вважалась гріхом.

В Україні на свято спалювали старі та поламані знаряддя праці, що, за повір’ями, берегло від злих духів та відьом. Купальське вогнище розпалювали живим полум’ям, яке добувалося тертям. Багаття розпалювали

після заходу сонця і дивились, щоб воно не згасло до світанку. В Україні купальське багаття розпалював поважний член громади. У Франції (середні віки) – священик, в Словенії - лише жінки. До купальського багаття були зобов’язані прийти всі жінки, а тих, які цього не зробили – звинувачували в відьомстві.

В Україні існує традиція - стрибати через вогнище. Молодь, а особливо закохані хлопці і дівчата, взявшись за руки, парами перестрибують через багаття, і за повір’ями, якщо їх руки не розійдуться, на них в майбутньому чекає міцний та щасливий шлюб. Вважалось, що залишки купальського багаття мали магічну силу і могли покращити врожай та вберегти від злих сил. Вугілля та попіл зі святкового вогнища закопували в полі, а також приносили додому і в печі розводили нове багаття.

В українській міфології цілющі трави вирощували мавки, які знали всі їхні лікувальні властивості, а на свято будь – яка цілюща трава ставала значно сильнішою. За старослов’янським повір’ям в купальську ніч оживає всяка нечисть і потрібно остерігатися витівок домовиків, водяників, лісовиків та русалок. На Купала дівчата збирали полин, оскільки вважалось, що його бояться відьми та русалки. Полин носили на поясі, вплітали у вінки, встромляли у вікна будинків і воріт, щоб перегородити шлях відьмам. На свято кропива отримувала магічну силу, перед купанням в річці кидали в воду, щоб захиститись від русалок. Важливий символ свята - вінок. У вінок вплітали 12 видів рослин. Вінки дівчата заздалегідь плели з різноманітних трав, прикрашали кольоровими стрічками. На Купала дівчата пускали вінки на воду – якщо вінок пливе добре, то дівчина скоро вийде заміж, а якщо вінок крутиться на місці чи тоне – то ще буде дівувати. Якщо вінок запливав далеко – любов прийде здалека, якщо вінок не відпливає від берега – суджений десь тут поруч. Все дійство супроводжувалось піснями, де оспівувались дівочі мрії про заміжжя, бо осінь – пора весіль. Вінки наділені цілющою силою, а зілля, що було вплетене в вінок – мало

вилікувати від різноманітних хвороб – вплітали троянду, базилік, барвінок, ожину, папороть.

Один раз на рік цвіте папороть. Міфічна квітка дає можливість бачити скарби, ставати невидимим, розуміти тварин. Тому той, хто знайшов цю квітку на Купала і отримує ці чудодійні можливості. В цю ніч не дозволялось вживати алкогольні напої, бо чекала доля алкоголіків. Традиція стрибати через вогонь виникла неспроста. Такий ритуал – не розвага, а метод очищення та ворожіння. Крізь багаття проганяли худобу аби вберегти її від мору, а матері спалювали сорочки хворих дітей, щоб ті швидко одужали. На Купала не можна було спати, оскільки нечисть також не дрімає, а намагається шкодити людям і їхній домашній худобі. Від нечисті рятувались кропивою, любистком, полином, вербою, дзеркалом та навіть подертими чоловічими штанами. Вода на це свято мала цілющі властивості – треба було купатися, щоб позбутися недугів.

Купала – це чоловіче (сонячне) божество. Марена – це жіноче (водяне) божество. Поєднання чоловічої та жіночої стихій породжує життя, що на святі символізує гілка верби – купайлиця.

Пропонуємо до вашої уваги роман культового американського письменника — Джона Апдайка.

• «Іствікські відьми» визнано одним із кращих зразків жанру фентезі

• Оскароносна екранізація з Джеком Ніколсоном, Шер, Сьюзен Сарандон і Мішель Пфайффер

... Життя в містечку Іствік розплановане на сто, а то й двісті років уперед. У цій тихій гавані вже давно не відбувалося нічого цікавого. Троє подруг — Александра, Джейн і Зукі — збираються щочетверга, щоб якось розважитися. Після чергових посиденьок у місті з’являється таємничий і надзвичайно спокусливий чоловік із дивним ім’ям Дерріл Ван Горн. Він здобуває прихильність подруг і… навчає магії, адже виявляє їхні потужні здібності. Та одного разу вони вирішують покинути Дерріла. Він присягається помститися їм… Проте жоден чоловік не в змозі протистояти жінці. А надто коли їх троє. І вони — відьми...

До дня Чорнобильської трагедії

Презентація живого альбому Олександра Сироти "Чорнобиль"

Валентин Чемерис

Незабутня Квітка Цісик

(до 70 років з дня народження американської співачки українського походження, популярної виконавиці рекламних джинґлів у США, оперної і блюзової співачки, виконавиці українських народних і популярних пісень)

Тарас Григорович Шевченко «Думи мої, думи мої…» читає Дімітренко Надія

Тарас Григорович Шевченко «До Основ`яненка»

уривок вірша читає Куруч Поліна

Тарас Григорович Шевченко «Бандуристе, орле сизий!» читає Гуцулюк Світлана

Одещина – перлина України

Одеська область – найбільша територія України, розташована на південному заході країни, з населенням понад два мільйони. Це одна з найрозвиненіших областей країни в економічному, туристичному, культурному та науковому напрямах.

Вже минув 91 рік, відколи Постановою IV позачергової сесії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету XII скликання від 9 лютого 1932 року було проголошено утворення Одеської області, а 27 лютого було затверджено утворення Одеської області у складі Української РСР.

Іменини рідного краю – це свято відтворення нашої історії, збереження та поширення наших традицій, свято єднання та досягнень. Саме в такі тяжкі моменти ми особливо відчуваємо у своїх серцях любов і гордість за свою малу батьківщину, сповнюємося відчуттям єдиної родини.

Процвітання та Перемоги, наша дорога Одещино!

Подвиг українських юнаків під Крутами – символ національної честі.

29 січня, Україна вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами. І згадує історію боротьби, коли, молоді українські хлопці віддали свої життя за самостійність і свободу України. Минуло понад сто років з часу тих трагічних подій, а боротьба з Росією за нашу незалежність та територіальну цілісність триває й досі.

VI Універсал ЦРУ та його історичне значення

22 січня – одна з найбільш важливих дат в історії українського народу. Цього року ми відзначаємо День Соборності України й водночас – 105 років від проголошення незалежності Української Народної Республіки.

“Україна Соборна. Разом до перемоги!”

 До 125-ти річчя від дня народження Володимира Сосюри.

"Іще не скресла крига на Дніпрі"

Читає Мукієнко Вікторія

Новорічні привітання від БДЮТу. ДЯКУЄМО!