Події 2023

Голова Татарбунарської міської ради Андрій Глущенко сьогодні привітав бібліотекарів КЗ «Публічна бібліотека Татарбунаської міської ради» з Всеукраїнським днем бібліотек.

#Держава_право_громадянин

В рамках тижня громадського суспільства в Одеській області в Татарбунарській центральній бібліотеці тривають правові хвилинки «Я людина! Отже у мене є права!», які супроводжувались оглядом виставки видань правової тематики "Демократія - вільний вибір у вільному суспільстві"

Демократія – вільний вибір у вільному суспільстві.

Права та свободи людини існують для того, щоб допомогти людям жити щасливим і повноцінним життям. Вони призначені для всіх, незалежно від походження або становища в суспільстві. В рамках тижня громадського суспільства в Одеській області в Татарбунарській центральній бібліотеці пройшли правові хвилинки «Я людина! Отже у мене є права!», які супроводжувались оглядом виставки видань правової тематики "Демократія - вільний вибір у вільному суспільстві".

Керівник Татарбунарського відділення АТ «Ощадбанк» Нікульча Людмила провела для працівників відділу КСМ Татарбунарської міської ради презентацію:

- Зарплатний проект

- Іпотека єОселя

- Картка АТБ від Ощадбанку

До дня Державного прапора України:

Хвилинки цікавих повідомлень "Державні та національні символи України"

23 серпня в Україні відзначається свято Прапора. Це один із головних символів поряд із гербом та гімном нашої держави. Історія нашого стяга багата та цікава. Перший прапор – це перші згадки об’єднання синього та жовтого кольорів. Про це ще згадувалось в 1256 році - на гербі міста Львова із зображенням жовтого лева на блакитному тлі, який подарував князь Данило Галицький. Також золотий і синій кольори використовували на гербі Галицько – Волинського князівства. Офіційно синьо – жовту атрибутику почали використовувати в 1848 році від початку українського національного відродження в Галичині та Буковині.

Під синьо – жовтим відбулися три проголошення української державності 1917, 1941 та 1990 років. Існує міф, що прапор має бути не синьо – жовтим, а жовто – блакитним, і те, що його перевернули – є головною причиною нещасть, які випали на долю України. Після повалення Гетьманату в грудні 1918 року уряд УНР затвердив теперішню послідовність смуг – пшениця чи бог – за однією версією – синій на прапорі символізує небо, а жовтий – колосся пшениці. За іншою – це символи двох головних стихій природи - води та вогню. З релігійного погляду – жовтий уособлює творця, блакитний – усе земне. Вперше, після лютневої революції 1917 року синьо – жовті прапори з’явились в Києві, Одесі, Харкові і саме тоді проголошено про організацію Центральної Ради України.

Після розпаду СРСР 18.09.1991 Президія Верховної Ради України затвердила за синьо – жовтим поєднанням кольорів статус офіційного прапора країни. За радянських часів збереження синьо – жовтого полотнища вважалося злочином, за який ув’язнювали на два роки. Відомості, що використані в матеріалі взято з інтернет – видань та книг, що знаходяться в фонді бібліотеки, зокрема, «1000 цікавих фактів про Україну» Оксани Лаврик, стор.15 - 18.

Тренінг від кризового психолога Ольга Морозова «Формування життєвих навичок» для підоблікових служби пробаціі.

Теплі спогади про батька…

Людина знаходить натхнення в різних джерелах. Ними може бути музика, поезія, хобі або просто спілкування з друзями. Й ось в неділю в затишному медіа залі Татарбунарської центральної бібліотеки на засіданні літературної вітальні зібралися близькі за духом і настроєм люди.

Емоційним початком зустрічі став виступ Марини Ульянкіної та Бориса Вєлєва з театрального гуртка «Експеримент» Татарбунарського будинку культури під керівництвом Бориса Вєлєва. Вони дебютували уривком із вистави «На руїнах» за однойменним твором Марка Кропивницького. Бурхливими оплесками проводжали артистів із «сцени», адже усіх вразило миттєве перевтілення та майстерне виконання акторської гри та глибоке філософське розумінням тексту.

Багато наших заходів ми присвячували жінкам, але цю зустріч ми вирішили присвятити чоловікам.

Тату, татусю, таточку... Скільки ніжності й теплоти в цих словах. А чи завжди ми знаходимо час, щоб сказати татусеві, як ми його любимо, як він нам потрібен, що він для нас означає? Саме любов до батька лунала у авторському виконанні віршів Яни Бричак із збірки «Ангели світлих небес». Саме любов до батька відчувалася в зворушливій розповіді Світлани Соколової про його життя, яка супроводжувалася показом світлин із домашнього архіву. Віктор Оболянін поділився яскравими та болючими моментами свого життя, роздумами про те, як усе пережите відобразилося в його поезії. Своїм позитивним настроєм ділилися з присутніми Тетяна Носаченко та Олександра Рицька, декламуючи вірші.

Такі зустрічі завжди надихають і створюють особливу атмосферу, а літературно-музична вітальня живе та набуває авторитету, збирає однодумців та друзів в одному колі.

Сила нескорених

23 травня в Україні святкують День Героїв, присвячений різним сторінкам в історії національно-визвольної боротьби нашого народу. У цю дату Україна вшановує пам'ять всіх героїв, які боролися за суверенітет і незалежність нашої країни, і саме зараз борються проти російської армії за нашу свободу. Новітній час покликав на захист територіальної цілісності України її синів та дочок, багато з яких загинули.

Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто загинув у цій російсько-українській війні та тими хто захищає нас донині. Вічна їм шана від теперішніх та прийдешніх поколінь! Сучасники і нащадки повинні вивчати історію цієї агресії російської держави і неймовірного протистояння наших воїнів у нерівній боротьбі, виховувати майбутні українські поколінна на пам’яті про подвиг земляків, які захистили ціною свого життя наш щоденний спокій впродовж останніх дев’яти років. Цим сумним та водночас героїчним подіям в країні була присвячена бесіда та огляд літератури в Центральній бібліотеці з учнями 10 класу Татарбунарського ліцею. Молодь активно долучилися до бесіди, ставили питання та доповнювали бесіду своїм розумінням важливістю історичного моменту в якому опинилось їхнє покоління.

Зустріч з творчою людиною завжди приносить задоволення та неабиякі

враження. Тож творча зустріч пані Аксенії з учнями 9 класу Татарбунарського

ліцею не стала виключенням. Вона майстерно володіє різними техніками

вишивки, її роботи вражають гармонійністю та досконалістю, тому і не дивно,

що в дітей викликали захоплення презентація робіт майстрині (близько 1000!!!)

і станок, на якому вона створює свої шедеври. Бесіда протікала в теплій

дружній атмосфері. Пані Аксенія – чудовий співрозмовник, їй є що розповісти

дітям (звідки беруться ідеї для створення вишивок, які роботи – особливі та

багато іншого). Вглядаючись в кожен її візерунок, відчуваєш скільки багато

вкладено енергії, сили та часу. Успіхів і наснаги Вам!

Талановита Аксенія

Є в неї велике захоплення – творити красу у вишивці. Всі її вироби різноманітні з вдало підібраними кольорами, у різних техніках виконання. Мова йде про пані Аксенію, яка із задоволенням відповіла на наші питання в незвичному інтерв’ю. Вона справжній майстер, бо в роботах, виготовлених її руками, така енергетика і магнетизм, що не тільки вражає, а й змушує всіх навколо насолоджуватися силою мистецтва…

Маки пам’яті

До Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в Татарбунарській центральній бібліотеці проведено майстер - клас "Маки пам'яті" з учнями 11 класу Татарбунарського ліцею.

У ці травневі дні схиляємо голови перед загиблими - тими, чиї імена викарбувані на сторінках історії й тими, чиїх імен ми не знаємо й нині. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона - запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Символом пам'яті жертв війни є червоний мак, який вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Квітка червоного маку ще з козацьких часів була символом пролитої у боях козацької крові, не раз оспівана у народних піснях та думах. Саме тому до Дня перемоги над нацизмом у бібліотеці проведено майстер - клас із виготовлення маків пам'яті.

Дівчата та хлопці старанно створювали символи пам'яті із паперу своїми руками. В роботу вкладали все своє вміння, старання і душу, тим самим віддавши шану героям і пам'ять усім жертвам війни.

«Вільнюсу – 700»

Користувачі бібліотек Татарбунарської міської громади постійно приймають участь в різноманітних конкурсах, оголошених головними бібліотеками країни. Так, в березні-квітні проходили Всеукраїнські конкурси дитячого малюнку «Майбутнє планети у наших руках» та «Вільнюсу – 700». Всім учасникам конкурсів були передані дипломи за активну участь, а в конкурсі «Вільнюсу – 700» маємо переможця, а точніше переможницю обласного туру. Робота Елли Бондаренко, учениці 11 класу Нерушайського ліцею Татарбунарської міської ради відправлена в Київ для участі в наступному етапі конкурсу. Молодчина!!! Успіхів тобі та нових досягнень!

Улюблена страва моєї родини

Працьовитий і гостинний український народ здавна славився своїм хлібосольством. Кажуть, що їжа ліпше сприймається якщо людина споживає ї у доброму товаристві й з гарним настроєм. Якщо трапеза святкова, то не обходиться без пісень, танців, всякого роду промовлянь до їжі, до тих хто її готував.

Саме така святкова атмосфера панувала на засіданні літературно – музичної вітальні в Татарбунарській центральній бібліотеці 30 квітня. Усім відомо, що будь-яка сім’я має свої власні традиції та рецепти у приготуванні родинних страв, яких дотримуються і які шанують, передаючи із покоління в покоління. Переважна більшість господинь, які були на зустрічі, не професійні кухарі та кулінари, але справжні берегині родинної кухні. В кожної з них є свої таємниці приготування смачних страв вдосконалені на власному досвіді. Після презентації родинної страви учасники заходу залюбки ділилися власними «секретами» приготування улюблених страв та, звичайно ж, рецептами.

Зустріч пройшла по-справжньому тепло, смачно, пізнавально й весело. Допоки родинні традиції зберігаються –– до тих пір родина є продовженням свого роду і свого коріння.

Відлуння чорнобильських дзвонів

Чорнобиль… Це слово стало символом печалі й скорботи, символом трагедії, що сталася 26 квітня 1986 року. Проходять роки, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису.

Для учнів 8-В класу Татарбунарського ліцею (класний керівник Гажа Тетяна Валеріївна) бібліотекарі Татарбунарської центральної бібліотеки підготували і провели годину-роздум «Відлуння чорнобильських дзвонів».

Під час заходу переглянули документальні фільми «Чорнобиль, як сталася аварія на ЧАЕС» та «16 маловідомих фактів про Чорнобиль», з яких діти дізнались про хронологію подій на ЧАЕС, побачили якою була зона відчуження після катастрофи й якою стала зараз. Також на розгляд присутніх представлена книжкова виставка «Чорнобиль – довгий слід трагедії», яка містить видання з детальним описом подій на ЧАЕС у день аварії, в яких розповідається про подвиг ліквідаторів-чорнобильців, гіркі наслідки катастрофи для України й світу та спроби їх подолання.

Також учні спробували за допомогою своїх телефонів та додатку «Memobook» оживити альбом «Чорнобиль» Олександра Сироти.

Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони, які лунатимуть за тими, кого вже немає… Захід завершився покладанням квітів біля пам’ятника учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Таємними стежками малої Батьківщини

Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. Наше місто Татарбунари також має свою давню та цікаву історію. Воно в різні часи належало і до Римської імперії, і до Молдовського королівства, було під владою Туреччини та Російської імперії. Назва міста також несе в собі частку тих далеких часів.

18 квітня відзначається Міжнародний день пам'яток та визначних історичних місць. Татарбунарська центральна бібліотека підготувала квест - гру по пам’ятникам та історичним місцям нашого містечка для студентів ПТАУ. Отож, 19 квітня, не зважаючи на всі примхи природи, а саме - дощ, гра відбулась. Квест надав молоді можливість перевірити та розширити власні знання про рідний край, про історичні події, які відбувались на нашій землі; про людей, що мали відношення до історії міста Татарбунари.

Молодь зізналась, що це був зовсім новий досвід, поєднання командних змагань та історичної прогулянки по місту. Виявляється, що надзвичайно цікаво й весело досліджувати історію міста групою.

«Подвиг в ім’я Одеси»

В кожної людини є свої особливі дати. Для одеситів 10 квітня – особливий і незабутній день. Адже, 10 квітня 1944 року в ході Одеської операції, проведеної 26 березня – 14 квітня 1944 р війська 3-го Українського фронту за сприяння сил Чорноморського флоту, повністю звільнили Одесу від німецьких і румунських окупантів. Під час окупації більше 200 тисяч одеситів загинуло, а 55 тис. дорослих та 22 тисячі дітей були вивезені на примусові роботи до Німеччини.

З цими і багатьма іншими історичними фактами визволення Одеси ознайомили бібліотекарі Татарбунарської центральної бібліотеки студентів ДНЗ «Татарбунарське професійно-технічне аграрне училище» під час проведення історичної години «Подвиг в ім’я Одеси». Під час перегляду документальної стрічки «1941 -1945. Війна.

Оборона Одеси» молодь дізналась про ті славетні 73 дні оборони міста. Також поговорили про Одеські катакомби, які під час Першої та Другої Світових воєн рятували місцеве населення від обстрілів та служили притулком для партизанів. Відео «Керівний бункер в Одеських катакомбах» яскраво продемонструвало, в яких важких умовах жили партизани.

Завершили захід в Татарбунарському історико - краєзнавчому музеї.

І мабуть, все не було б так гірко, якби… Хіба могли собі уявити ті воїни, які звільняли Одесу, що у наступному столітті його стануть бомбити російські кораблі, а російські окупанти вирішать, що українська земля - то їхня власність. Тому сьогодні ми вшановуємо пам’ять не лише полеглих визволителів міста у Другій світовій війні, а й загиблих у сучасній російсько-українській війні.

Міста незламного духу

1. Маріуполь.

2. Гостомель.

3. Волноваха.

4. Харків.

5. Херсон.

6. Чернігів.

7. Буча.

8. Ірпінь.

9. Охтирка.

10. Миколаїв.

Здавалося б, звичайний статистичний перелік міст, але насправді за цим списком криються відвага та мужність, сміливість та відданість, біль та втрати, сила духу та єднання великої кількості людей. Війна, яку принесли на українську землю російські агресори, демонструє світовій спільноті небачені досі приклади стійкості як звичайних людей, так і окремих населених пунктів.

В медіа залі Татарбунарської центральної бібліотеки пройшов урок мужності для учнів 10-А класу Татарбунарського ліцею «Міста незламного духу». Під час заходу бібліотекарі ознайомили молодь з Указами Президента України № 111/2022 та № 171/2023 про почесну відзнаку "Місто-герой України". Державна відзнака міст Героїв — не лише жест визнання заслуг їх жителів. Це почесне звання — один із способів вшанувати пам’ять воїнів, полеглих в боях за ці міста та закарбувати в історії героїчний подвиг та стійкість українських містян в період відсічі збройній агресії Росії на території України.

Під час перегляду тематичних відео стрічок «Слава, якої не хотіли. Як міста – Герої України виборювали свою свободу» та «Нові міста - герої України», учні дізнались про легендарних бійців з Азовсталі, про військових, які нещадно нищили ворога під Чорнобаївкою, про патріотів Миколаєва та Херсона, які здобули право на особливу відзнаку від держави. Про мешканців Харкова, Ірпеня, Бучі, Волновахи, Чернігова, Охтирки, Гостомеля, Маріуполя, які зазнали нелюдських страждань, домівки багатьох яких було зруйновано вщент, але завдяки військовим, волонтерам, медикам, комунальникам люди не втратили сили духу та стійко трималися в непростих життєвих умовах.

Уже сьогодні зрозуміло, що цей список буде доповнюватися…

Пройде час, загояться глибокі душевні рани людей, а коротке, але дуже ємне слово «герой» поряд з назвою кожного міста-Героя не даватиме забути про випробування, які стійко пережили його мужні громадяни.

Викладач англійської мови ДНЗ "Татарбунарського професійно-технічного аграрного училища" Гатєва Алла Василівна провела в медіа залі центральної бібліотеки квест – гру «Who il the best? (boys vs girls)» в рамках тижня англійської мови.

Як Мавки і Чугайстри паляницю шукали

В лютому відбулася ІІІ Всеукраїнська бібліотечна сутінкова вечірка, яка цього року мала назву «Як Мавки та Чугайстри паляницю шукали». Головна дитяча бібліотека країни https://chl.kiev.ua/ підготувала пакет завдань, який складався із відеозагадок та тематичних чеклистів. Ці завдання книгозбірні, які зареєструвалися для участі у вечірці, отримали заздалегідь. Це дало змогу бібліотекам провести вечірку тоді, коли це було максимально зручно саме їм, враховуючи відсутність електроенергії та наявність повітряних тривог.

Нам не вдалося провести вечірку в лютому, тому ми її вирішили провести зараз, адже попереду канікули і Всеукраїнський тиждень дитячого та юнацького читання. Отож, для участі у вечірці до нас завітали учні дев`ятих класів Татарбунарського ліцею ім. В.З.Тура. Усі учасники розділилися на дві команди «Мавки» та «Чугайстри» і вирушили у сутінкові пригоди задля пошуків паляниці. Щоб відшукати омріяну паляницю, діти мали виконати 5 різнопланових завдань. Так, наприклад, Мавки перевіряли дітей на знання популярних українських хітів, а Чугайстр учив танцям; відгадували назви книжок і малювали, використовуючи трипільські символи, закодовану мапу бажань. Останнє завдання було творчим і складалося із виготовлення оберегів (янголів-охоронців) для захисників України з Татарбунарської громади.

Діти завзято приймали участь у всіх конкурсах, за кожне виконане завдання та відповідь команди отримували одну або дві частини пазла, склавши який можна було знайти місце в бібліотеці, де знаходилась смачна паляниця.

Варто зазначити, що наша бібліотечна вечірка у стилі УКРфольк - вдалася. І бібліотекарі, і молодь цікаво і весело провели час разом.

За давнім звичаєм української гостинності, господарі вечірки нагодували своїх гостей смачною паляницею з чаєм, медом та варенням.

21 березня - Всесвітній день поезії. Напевно немає жодної людини, яка не зачаровувалась поетичним словом. Поетичні рядки по-особливому влучно відображають емоційний стан, який містить красу, любов, біль, неймовірну палітру піднесеності.

Знову Гуцул Сергій, тепер вже колишній підобліковий пробації, подарував нам свої звукові рядки, але у цьому випадку для більш ширшої аудиторії, для працівників Татарбунарської центральної бібліотеки. В цих рядках про матір, чия стомлена душа, навіть на межі світів, з турботою відноситься до своїх чад та здатна обійняти, а потребує лише теплого слова. Так багато моралі…

Щирі вітання усім, хто ділиться своїм поетичним словом з нами, нехай крилата муза не полишає вас, нехай ваші влучні рими торкаючись нашої душі зроблять світ гарнішим, відвертим, чесним, люблячим.

Сергію, Білгород-Дністровський районний сектор №2 пробації вітає вас з Днем поезії! Щиро бажаємо постійного натхнення і творчих успіхів! Дякуємо вам за добро, яке міститься у вашому серці.

Начальник Татарбунарського сектору пробації Алла Мукієнко.

Поетичне сузір’я Татарбунарщини

#поетичнаТатарбунарщина #талановитаТатарбунарщина

Розквіт усього живого відбувається саме навесні. Весняне сонечко пускає теплі промінчики, пробиваються перші пагінці свіжої зелені…. Ранкова роса…. Краплини дощу на сонці. Природа пробуджується обережно, ніби й не вірячи, що зима вже позаду. У людей все це викликає захоплення і незвичні почуття. Так і поезія пробуджує людину, бо поезія – це життя, яке розквітає весною, а ще – це стимул для написання поетичних творів, саме тому 21 березня в Україні святкують Всесвітній день поезії.

Поезія. Таке коротке і таке змістовне слово! Завдання поезії — розбудити душу, примусити людину відгукнутися. Вона варта того, щоб бути постійною супутницею у нашому житті, надихати, підтримувати, навчати та любити.

Талановиті і поетично обдаровані люди, справжні шанувальники поезії 19 березня зібралися в медіа залі Татарбунарської центральної бібліотеки, щоб відмітити Всесвітній день поезії . Під час зустрічі лунала поезія видатних класиків, своїми творами ділились і наші місцеві поети, яких усі із захопленням слухали. Вся атмосфера зачаровувала та надихала. «Родзинкою» зустрічі стала презентація Яною Бричак нової збірки віршів «Ангели світлих небес», що вийшла друком в 2022 році. Її вірші пронизані буджацькими вітрами і сонцем, сповнені любов’ю до рідного краю, до людей. На згадку про подію авторка подарувала бібліотеці збірки з автографом.

Впродовж зустрічі згадали також тих поетів, кого вже немає поруч з нами: Валентина Греся, Євгенія Челишева, Галину Лису, Лідію Серман, Ганну Бузу.

Захід продемонстрував, що такі моменти єднають та згуртовують людей, змушують битися їх серця в унісон з вірою в Перемогу. Наші незрівняні ведучі подякували майстрам поетичного слова рідного міста за їх творчість та побажали натхнення, творчих успіхів та мирного неба.

Початок сучасної української державності

(До 105- річчя створення ЦРУ на чолі з Михайлом Грушевським)

«Я хочу жити, щоб працювати,

страждати і боротись разом з вами»

М.Грушевський

У кожного роду є свої історичні постаті першої величини. До таких велетнів української культури, політичної думки і дій, безперечно, належить Михайло Грушевський.

Російська революція, що почалася в лютому 1917 року, стала поштовхом для піднесення національно-визвольного руху українського народу. В Україну звістка про повалення самодержавства прийшла на початку березня 1917 року. За ініціативою Товариства українських поступовців (ТУП) і Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) в Києві 3 (16) березня 1917 року було скликано представників політичних, громадських, культурних та професійних організацій. Цього ж дня, на засіданні делегатів, оголошено про створення громадського комітету.

Новоутворений комітет не мав єдиної думки щодо майбутнього статусу України. Самостійники на чолі з Миколою Міхновським виступали за негайне проголошення незалежності.

Таким чином, сформувалися два центри національних сил з різними поглядами на державно-політичну організацію. Прагнучи уникнути розколу в національному русі, керівники обох організацій погодилися на створення об'єднаної організації, яка дістала назву Української Центральної Ради. Самостійники пішли на об'єднання з федералістами, бо сподівалися, що розвиток революції приведе останніх до визнання необхідності незалежності України. Але ці сподівання збулися не скоро.

4 (17) березня 1917 року в Києві на Володимирській, 42, у приміщенні українського клубу «Родина» з ініціативи Товариства українських поступовців за участю українських політичних партій, українських військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій (Українське Наукове Товариство, Українське Педагогічне Товариство, Товариство українських техніків і аґрономів тощо) проголошено утворення Української Центральної Ради. Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського.

Цього ж дня, 4 (17) березня, УЦР телеграмою повідомила керівників Тимчасового уряду Георгія Львова і Олександра Керенського про своє утворення. Офіційне діловодство Української Центральної Ради розпочалося 9 (22) березня, коли обговорювалось питання про виготовлення печатки, передачу УЦР будинку Педагогічного музею, утворення агітаційної школи та ін. З часом Рада мала скликати український парламент і сформувати звітний перед ним уряд.

9 (22) березня УЦР видала першу відозву «До українського народу», а коли 15 (28) березня керування перебрав Михайло Грушевський, стала дійсним дійовим центром українського національного руху. Але щойно після скликання Всеукраїнського Національного Конгресу УЦР перетворилася на своєрідний парламент, який складався із 150 чоловік, обраних від українських політичних партій, професійних і культурних організацій та делегатів від губерній. На конгресі було обрано нову президію УЦР: голова — Михайло Грушевський, заступники голови — Сергій Єфремов і Володимир Винниченко.

В Україні 14 березня відзначають День українського добровольця. Постанову про встановлення на цю дату такого дня Верховна Рада ухвалила 2017 року з метою «вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України»

Саме добровольці першими виступили проти агресора, зіткнувшись з російськими силами ССО, ГРУ і ФСБ лицем до лиця.

Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.

Українські добровольці стали гордістю українського народу.

В медіа залі Татарбунарської центральної бібліотеки бібліотекарі провели огляд книжкової виставки «Вони для нас виборюють життя». Представлені книги розповідають про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдатів і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів. Про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.

Робоча зустріч з питань популяризації послуг служби зайнятості, працівниками Татарбунарського відділу Білгород – Дністровської філії Одеського обласного центру зайнятості Оленою Мошу та Світланою Балик.

#Держава_Право_Грамодянин

Сьогодні в медіа залі бібліотеки пройшла зустріч керівництва міста з ВПО стосовно їх участі у житті громади. Одним з питань було створення клумби «Квіти Перемоги»

26 лютого в Україні відмічають День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Цього дня дев’ять років тому, в 2014 році, під стінами Верховної Ради Криму відбувся багатотисячний мітинг на підтримку територіальної цілісності України.

На мітингу, організованому Меджлісом кримськотатарського народу, зібралися близько 10 тис. кримських татар і українців, які виступали проти окупації півострова. Паралельно під стінами Верховної Ради проходив проросійський мітинг, в якому брали участь представники партії «Русское единство». Між учасниками мітингів почалися зіткнення, які тривали кілька годин. Десятки людей були травмовані і щонайменше двоє — загинули.

Цього дня учасникам мітингу спочатку вдалося відтіснити проросійський мітинг, але вже в ніч на 27 лютого незаконні збройні формування захопили будівлю Верховної Ради Криму, піднявши над нею російський прапор. На півострові перестали працювати сайти кримської влади, рух громадського транспорту було заблоковано. Тим часом окупантами було відправлено у відставку законне керівництво АРК і проголошено проведення фейкового «референдуму про приєднання».

Цього ж дня на кордоні Криму з материковою Україною з'являються блокпости з представників так званої «самооборони Криму» під російськими прапорами. Пізніше в Криму почалися перші репресії проти кримських татар і проукраїнськи налаштованих громадян.

26 лютого 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення 26 лютого в Україні Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. З метою вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Інформаційні хвилинки, які проводились в Татарбунарській центральній бібліотеці, ознайомили молодь з хронологією подій, які відбувались в Криму взимку 2014 року. Огляд літератури доповнив розповіді бібліотекарів, адже містив спогади кримчан, які стали свідками анексії Криму.

Кожен регіон України неповторний. Ми - єдина країна! Незважаючи на усі негаразди ми усі прагнемо одного – Перемоги, спокою та чистого неба над головою.

#БібліотекаЗаЗдоровийСпосібЖиття2023

В медіа залі пройшов тренінг з домедичної допомоги для працівників відділів та управлінь виконавчого комітету Татарбунарської міської ради.

 #Держава_Право_Грамодянин

В медіа залі центральної бібліотеки відбувся урочистий захід, присвячений восьмій річниці Закону України «Про пробацію».