Події

Снід: подумай про майбутнє - обери життя
       СНІД – одна з найскладніших проблем людства. Перше повідомлення про ВІЛ з’явилося в 1981 році. На сьогоднішній день поширення ВІЛ має характер пандемії.
      За десять місяців 2017 року в Україні за даними Центру громадського здоров'я МОЗ України було зареєстровано 14 667 нових випадки ВІЛ-інфекції (з них 2 158 детей до 14 років). Всього з 1987 року в Україні офіційно зареєстровано 312 091 новий випадок ВІЛ-інфекції, від СНІДу в Україні померло 44 221 людина. Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією регіонами є Дніпропетровська, Донецька, Київська, Миколаївська, Одеська й Чернігівська області, а також Київ.
      Україна залишається лідером у Європі за масштабами поширення ВІЛ-інфекції. За оцінками експертів UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живе до 240 тисяч осіб. І тільки кожен другий знає про свій діагноз – станом на 1 листопада 2017 року на обліку в Україні перебуває 139 394 ВІЛ-позитивних пацієнта.
       Ця проблема не існує десь далеко, вона тут, вона поруч і стосується вона кожного. Для того, щоб в черговий раз нагадати про цю хворобу, надати можливість поспілкуватися з лікарями, в Татарбунарській районній бібліотеці для учнів ПТАУ відбувся захід до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом «Знати, щоб жити!»                                                                 
       Бібліотекар Мазур Ірина  акцентувала увагу присутніх на такому понятті як «здоров’я».  Здоров'я – одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя, тому дуже важливо зберегти його. Сімейним лікарем – Трофименко Валентином  Валентиновичем проведена бесіда щодо можливості загрози інфікування кожного із присутніх в залі,  але якщо людина дбає про своє здоров’я, веде здоровий спосіб життя, живе за законами моралі, має міцну сім’ю, ризик заразитися ВІЛ стає мінімальним.
Молодь була відкритою під час розмови, лунало чимало питань,
Під час заходу учні переглянули відео, дізналися про шляхи передачі та способи попередження цієї страшної хвороби і ще раз  переконалися, що СНІД не передається через дружбу.
       Наприкінці заходу молоді люди та працівники районної бібліотеки мали  можливість  пройти  експрес – тестування на ВІЛ, адже вчасне діагностування хвороби та старт лікування – це запорука збереження здоров’я та життя. 
______________________________________________________________________________________________________________________________________
Участь громадськості в управлінні місцевими справами. Навіщо владі співпрацювати з громадськістю. Участь громадськості у процесах об’єднання та розвитку об’єднаних громад. Робота з проектами.

Саме  такі питання розглядалися під час тренінгу  «ШКОЛА ГРОМАДСЬКОЇ УЧАСТІ», який проводився на базі Татарбунарської центральної районної бібліотеки 23-24 листопада представниками  ВГО  «Асоціація сприяння самоорганізації населення» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні – Андрієм Крупником та Анною  Трепалюк.  Учасниками заходу стали  депутати міської та селищних рад,  підприємці та активісти територіальних громад  Татарбунарського району.  
________________________________
   
Смуток памяті не згасне

 «Бодай би не знати тієї пори
Жахливої, що голодом звати…»

     
  Наша пам’ять, наша совість вимагає від нас наприкінці осені щороку гучно дзвонити у Дзвони Пам’яті і Скорботи в пам’ять тих мільйонів наших співвітчизників, які в 1932-1933 рр. були безвинно закатовані голодом.
    22 листопада – до 85 річчя дня пам’яті жертв голодомору, бібліотекарі  центральної районної бібліотеки організували годину - пам’яті «Свіча пам’яті не згасне» для студентів ПТАУ. 


Працівники  здійснили екскурс в історію про ті страшні роки і ті події, які привели до загальнонаціональної катастрофи – Голодомору. В читальному залі була розгорнута книжкова виставка «Згадати тих, кого забрала біда» Читали вірші та переглядали  документальні відеоматеріали про трагічні події того часу. Розповіли про  введений керівництвом Радянського Союзу драконівський закон про 5 колосків. Учасники заходу, тримаючи в руках запалені свічки, хвилиною мовчання вшанували пам’ять мільйонів українських людей, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським режимом у 1932-1933рр. 

Наш обов’язок сьогодні - зберегти пам’ять  про всіх, хто вижив, хто не дожив, пам’ять про ненароджених. Ніхто не має права про це забути. Мільйони українських громадян, які безвинно загинули голодною смертю у 1932-1923 рр. не повинні безслідно розчинитись у просторі і часі.
                         Ми повинні пам’ятати всіх!


                        _________________________________        

Свободу не спинити
        21 листопада в нашій країні  відзначається  День Гідності та Свободи. В історії України було багато трагічних періодів та подій . В наш час в історію увійшла ще одна подія  - майдан, який змінив нашу державу, наш народ і наше життя.  
   

«Вони співали «Ще не вмерла…»  і вмирали….  Земля тремтіла, під ногами ж  – твердь… Їм янголи обличчя прикривали… А ті під вибухи гранат ішли на смерть…»  В такі трагічні періоди завжди на захист своєї землі, своєї держави ставали кращі представники українського народу. Борців Майдану об’єднало бажання жити у вільній країні, з справедливим та світлим майбутнім. За ці ідеали на Майдані пролилася кров. 
Так з’явилася Небесна сотня – це патріоти, які віддали життя за свої переконання. І тепер для народу України є святим обов’язком  гідно вшановувати Героїв. Готуючись до відзначення Дня Гідності та Свободи, в читальній залі Татарбунарської  центральної районної бібліотеки оформлена книжкова виставка-пам'ять під назвою «Майдан заради майбутнього» , де  представлені видання, які висвітлюють революційні події  в сучасній Україні  2013 року.  Під час бесіди з молоддю біля виставки,  йшла мова про  революційні події та патріотів України, які не пошкодували свого життя заради Свободи.  Фотовиставка Ельгізи  Апонюк  «Майдан гідності і свободи» справила неабияке враження на присутніх, адже ці кадри передають Дух, який панував в той час на Майдані,  всю палітру буремних протистоянь,  які відбувались в 2013 році.  В усі часи Україна була і є  відкрита душею, чиста, добра, чесна і справедлива,  по – дівочому наївна, але горда і незалежна!
  _______________________________________   

  Мова наша  -  серце наше

       Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. Ми українці і любимо свою землю, свій рідний край, з його багатющими народними традиціями, славною історією, мальовничою природою, багатою мелодійною мовою.
      

Згідно з Указом Президента 9 листопада оголошено Днем української писемності та мови. Засновано ж його було значно раніше – ще в 1917 році – на честь преподобного Нестора Літописця. Він став достойним послідовником творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Це свято не обійшло і нашу Татарбунарську центральну районну бібліотеку.  В читальному залі  оформлена книжкова виставка «День української писемності та мови».  На ній представлені  енциклопедичні, навчальні, публіцистичні та періодичні  видання  з питань історії української писемності, орфографії  української мови, розвитку української ділової мови, риторики та багато іншого
Користувачі бібліотеки  з цікавістю слухали розповідь про життєвий шлях Нестора Літописця, про становлення української мови, а також з задоволенням брали участь у вікторині з історії писемності. Мова — це найбільше і найдорожче добро кожного народу, це жива схованка людського духу, його багата скарбниця,  в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почуття. 
       ________________________________
                                
 Дорогами визволення України
Війна… Страшне слово. Скільки у ньому болю, злості, крові, сліз, розбитих сердець, скалічених доль, смертей й ненависті. Але водночас це відвага, мужність, героїзм, подвиг і, врешті-решт, перемога! Яке щастя, що та, така вистраждана, вимолена перемога у Другій світовій була за нами, що не задарма мільйони синів України полягли у сиру землю. Вони віддали найцінніше – своє життя. Віддали його за нас, за своїх нащадків, за мирне й чисте небо над головою, за свободу, за Батьківщину!


      Пройшло цілих 73 роки з того часу, як замовкли останні постріли гармат й прийшов мир – довгоочікуваний, вистражданий, оплачений найвищою ціною, ціною крові й людських життів. Біль від спогадів з часом стає меншою й не такою пекучою. Та історична віддаленість допомагає усвідомити масштабність минулих трагедій, провести паралелі з сучасністю, зрозуміти, що насправді тоді відбувалося. І на часі зробити це саме зараз, коли Україна, по суті, знаходиться у стані неоголошеної війни зі своїм колишнім союзником.

З історії ми черпаємо досвід, вона робить нас мудрішими й застерігає від помилок. Саме сьогодні, 29 жовтня, в Татарбунарській центральній районній бібліотеці читачам різної вікової категорії представлені книжкова виставка «Дорогами визволення України» та документальний фільм «1225 днів і ночей бойових дій».
    Память… Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні  фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом.

    
________________________________________________________________________
Хай живе козацька слава, хай живе козацький дух!



До Дня українського козацтва та Дня захисника України, щовідзначаються в нашій країні 14 жовтня працівники центральної районної бібліотеки організували і провели захід для студентів Татарбунарського ПТАУ «Слава козацька». Для тих, хто захоплюється історією своєї держави, для постійних відвідувачів та гостей читального залу оформлена книжково - ілюстративна виставка «Мужність і відвага крізь поколінь»,  присвячена найбільш яскравим постатям Війська Запорізького та їхній й діяльності.
Спочатку бібліотекарі розповіли про традиції святкування Покрови  в Україні, про славні козацькі традиції. Колись козацтво виконало покладену на нього історичну місію і врятувало український народ від загибелі. Сучасні козаки гідні слави своїх предків. І це доводили студенти третього курсу Татарбунарського ПТАУ. 12 жовтня 2017 року читальний зал Татарбунарської центральної районної бібліотеки перетворився на своєрідний майданчик для змагань «Козацький дух непереможний». 


Особливо цікаві завдання чекали учнів під час конкурсів «Козацька забава», «Козацька шабля», «Найсильніші духом», «Смачний конкурс». Учасникам заходу були запропоновані інтелектуально-патріотичні конкурси з історії козацтва, повір’я та звичаї, які дозволили зануритись в неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби. Молодь проявила знання щодо видатних особистостей України, ознайомилися з викладкою книг про українське козацтво. Юнаків зацікавила література про легендарних отаманів Богдана Хмельницького, Івана Сірка та Тараса Бульби. Але ж яке свято без пісні? У виконанні нашої активної читачки Катерини Стратюк  прозвучали гарні українські пісні. Свято було цікаве та веселе. Перемогла  у козаків, як завжди, дружба. 
__________________________________

Я винен тим, що українець…

20 жовтня 2017 року в читальній залі Татарбунарської центральної районної бібліотеки відбулася зустріч  із відомим українським  письменником, мовознавцем, просвітянином, громадським діячем  Олексою Різниковим. Він ввійшов в українську поезію ще в 60-і роки. Друкувався в обласній і республіканській пресі, в літературно - художніх альманахах. Це справжній, талановитий український поет з глибинним знанням мови. Пан Олекса й нині сповнений творчих задумів. І не лише в царині поетичній, а й науково-дослідницькій, наприклад, мовознавчій.  Він є автором збірки "Озон", "Терновий вогонь", "Наодинці з богом",  "Одноримки", "Іллейко з Бога Турейко"та інші.



 Вдруге, коли  у 1971 році почалися арешти по всій Україні,  серед трьох осіб, арештованих в Одесі, був і Олекса Різників.
 Суд  відбувся 4-19 травня 1972 року і засудив його на п’ять з половиною років ув’язнення, які поет відбув повністю. Цього разу він перебував у відомому нині таборі №36 у Пермській області, де згодом помер Василь Стус, де створений музей ГУЛАГу.
Важка каторжна праця сильно підірвала його здоров’я. На щастя, Олексій Сергійович все пережив і витерпів.  І сьогодні активно займається творчою діяльністю, їздить по Україні, зустрічається з друзями-письменниками, з читачами.
   
У свої поважні роки він сповнений оптимізму, надзвичайно легкий на"підйом", готовий їхати за першим покликом до людей, які потребують  спілкування з «володарем духовної скарбниці». На зустріч  в бібліотеку завітали шанувальники творчості письменника, друзі та колеги по перу. Головними слухачами  стали читачі різної вікової категорії  та учасники літературно – музичної вітальні. Олекса Сергійович декламував вірші зі своєї збірки «Сміх на гаку», знайомив з  останніми  творами, ділився  планами на майбутнє. У читальному залі  бібліотеки  панувала затишна  дружня атмосфера, лунали  пісні композитора –аматора Валентини Щеголькової,  гуморески у виконанні автора,  Вадима Кіріяка,  вірші Лариси  Павлюк та Яни Бричак.
Творча зустріч - знайомство з письменником завершилася. Це був незабутній вечір, який, безумовно, залишиться у пам’яті людей
_________________________________________________________________________________

      Осіння подорож на кораблі життя








_________________________________________________

Школа секретарів місцевих рад

       В читальному  залі районної бібліотеки 21 вересня   о 10.00 годині відбулося засідання «Школи секретарів місцевих рад» під керівництвом Леоніда Григоровича Семененка – голови Татарбунарського регіонального представництва  Одеської обласної організації ВГО КВУ.






Під час  зустрічі розглядалися  наступні  питання:
-         Діловодство в органах місцевого самоврядування. Виконавська дисципліна  (керівник юридичного сектору Татарбунарської РДА, Поджарова Тетяна)
-         Підготовка та видання нормативно – правових актів ОМС з питань передачі у власність об’єктів нерухомості (Чебан Генадій Татарбунарський  ЦНАП)
-         Співпраця Татарбунарського РЦ СССМД з органами місцевого самоврядування (керівник Татарбунарського РЦ СССМД,Леонтьева Яна)

-         Співпраця ОМС та Татарбунарського Бюро надання безоплатної правової допомоги (керівник Татарбунарського Бюро з  НБПД, Стратюк Катерина)

         ___________________________________________________________________


Хай Україна вся читає, бо книга нас усіх єднає



На сьогоднішній день справжньою проблемою суспільства є «зацикленість» людей на сучасних гаджетах та відмові від книг. Погодьтесь, рідко зустрінеш когось на вулиці з книгою в руках, замість модного айфона чи планшета. Та що там на вулиці, вже деякі школи переходять на електронні підручники, замість звичайних книг. Звісно, гаджети  – це зручно. Проте, не можна забувати й про книги. Хіба може екран планшета,  в  який ми закачали якусь книгу, зрівнятись з таким приємним шелестінням сторінок  улюбленої  книги? А ще,  ми впевнені, що кращого тренажера, аніж книга для вдосконалення мислення ще не вигадали. Читаючи книгу, ми маємо безмежний простір для розвитку уяви та самовдосконалення. 
Звичайно, ми не маємо права нікому вказувати,  що робити,  проте можемо запевнити,  що завдяки книжці ми розвиваємось. Тому  для  сьогоднішнього  бібліомайданчика ми підготували  виставку української книги. Перш за все для того, щоб ознайомити громадян різної вікової категорії з  сучасним літературними видавництвами, кращими книгами української та світової літератури,  їх авторами.  Ми згодні,  що читання, це складний  процес, неможливий без постійної  уваги  та  напруги  усіх  розумових  сил, а саме головне  що треба від людини -   бажання читати, тому під час огляду літератури «Українська книга – завжди відкриття» ознайомили присутніх з популярними серед читачів творами  Василя Шкляра, Ігора Лимарука, Євгенія Кононенка, Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Василя Герасим’юка, Юрія Покальчука, Василя Кожелянка, Марії Матіос та ін. Ці автори  не  потребують  голосної  реклами  в  літературі. Характерне для українця душевне сприйняття  буття дозволяє авторам знайти стежину до свого читача. 

Одним із джерел поповнення фонду бібліотек в останні роки стала програма «Українська книга». Ця програма — чи не єдиний реальний інструмент державної підтримки книговидавництва в Україні, завдяки їй, наші користувачі бібліотеки мають змогу прочитати  та ознайомитись з новинками українського видавництва. Аналіз читання і безпосереднє спілкування з читачами  підтверджує, що сьогодні наші користувачі , виявляють бажання читати українською мовою та цікавляться новими авторами та творами  сучасної літератури.

       Окремо розповімо про нашу малечу,  яку ми з нетерпінням чекали в нашій альтанці. Стільки приємних  позитивних  емоцій отримуємо ми при спілкуванні з ними  і вже складно сказати, хто кого розважає,  вони  нас , чи ми їх.  Дітки залюбки брали участь в інтелектуальних  іграх,  які  підготували  бібліотекарі  та знов майстрували різноманітні  вироби з кольорового солоного тіста. Всі ці розваги були  підготовлені  для  дитячої  аудиторії, але зацікавили  й  чимало дорослих.  Кожна  дитина  -  це  унікальна  та талановита  особистість,  яка  з  народження  має  колосальний  потенціал  для досягнення  успіху,  щасливого  та  гармонійного  життя.  Й,  хтозна,  може  Ваш ма­люк порадує  Вас  своїм  пер­шим  мис­тець­ким  ше­дев­ром,  сказавши,  що  навчився  цьому на  бібліомайданчику. Чекаємо  всіх  наступної  середи,  в  нашій  альтанці.

 



_____________________________________________________


                                Вічна тайна любові 

      Любов… Спробуй осягни її, коли вона , як світ, велика і давня. Спробуй опиши, коли люди вклали її в одне – однісіньке слово – люблю! Минають роки, спливають століття, але таємниця кохання залишається вічною й незбагненною. Вона завжди хвилюватиме, мучитиме людей, вимагаючи свого глибокого осмислення. Іноді, коли  ми працюємо  на  бібліомайданчику,  можна  побачити  як у центрі міста  закохані зустрічаються  та радісно  спілкуються на лавочці біля фонтану.
 Тому  і  спало  на  думку спробувати  розгадати  таємницю кохання в нашій бібліотечній  альтанці. 
Для  цього ми  зібрали  твори  одного жанру на книжковій виставці  «Вічна тайна любові!» та  разом з усіма  присутніми  заринулись в  найзагадковіше з усіх людських почуттів – кохання! Воно надихало поетів і художників, музикантів і скульпторів на створення безсмертних шедеврів.  І, якби поставити собі за мету прочитати все, що написано про кохання,  людині не вистачило б цілого життя.  
Деякі з відвідувачів  альтанки  із задоволенням розповідали  про своє  перше кохання, перше побачення  та ділились своїм життєвим  досвідом щасливого багаторічного шлюбу. «Кохання, - казали вони, - це не тільки насолода спільного життя, кохання - це коли ти віддаєш тепло, ласку, добро найдорожчій людині, не вимагаючи нічого натомість, це коли ти зможеш прощати деякі вчинки, це коли зможеш втриматись та промовчати.  Дуже  багато інших  цікавих корисних  порад  ми мали змогу сьогодні  почути.  Як  і  обіцяли в  анонсі,  нас  також чекав   майстер - клас  «Сувенір із солоного тіста»,  який  допоміг  присутнім   створити ексклюзивний сувенір своїми руками.   Всі,  від малого  до великого,  із задоволенням створювали  свої вироби з тіста. Особливо,  сьогодні відзначилась малеча з дитячих садочків, які зацікавились дитячими книжками  та власноруч ліпили різноманітні казкові фігурки,  адже сувенірами  зробленими своїми  руками можна здивувати своїх рідних та друзів, це такий презент, який може  запам'ятатись надовго. 
 
А  у  Вас  є  цікаві  ідеї? Тож  поділіться  з нами!  Ми чекаємо на ВАС! Завітайте до бібліомайданчика , де  Вам запропонують змістовну книжкову виставку, цікаву бесіду та незвичайний майстер – клас. Бібліотечна альтанка працює  щосереди з 10.00 до12.00 години  в центрі міста.

__________________________________















_________________________


Ой на Івана, ой на Купала!
5 липня в середу з самого ранку яскраво світило сонечко і ласкаво запрошувало всіх в нашу літню альтанку. Підходячи до нашого бібліомайданчика, ми побачили, що на нас вже чекали наші шанувальники, для яких це місце стало улюбленим. 
7 липня ми святкуємо Різдво Івана Предтечі і Хрестителя Господнього. А ще — свято Купала. Важко навіть уявити, скільки сотень років воно існує. Це найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят. За народним звичаєм, цього дня молодь зі співами й жартами прямує до води, розкладає вогнища й танцює навколо них. Багато таємниць обіцяє розкрити ніч на Івана Купала. 
Татарбунарська центральна районна бібліотека не змогла не долучитись до святкування Івана Купала, тому темою «бібліомайданчика» стало саме це свято. Краса і неповторність його представлена виставкою - інсталяцією «Ой на Івана, ой на Купала». Різноманітність та індивідуальність вишитих суконь, які люб’язно надала нам Попова О.П., привертали увагу слабкої половини нашого міста. Представляючи книги з виставки
Цікаво знати, що в ніч на Купала дерева переходять із місця на місце й шумом гілля розмовляють між собою. Щоб їх зрозуміти, потрібно знайти цвіт папороті. За легендою вона квітне лише раз на рік. І шукати квітку потрібно самому опівночі. Цвіт папороті також дає вміння бачити заховані скарби. Проте щастя він може принести тільки тій людині, яка його знайшла. На Купала дівчата також ворожили. Кожна дівчина плела собі вінок, потім кидала його на воду. Як¬що вінок пливе добре, дівчина скоро вийде заміж, якщо крутиться на місці — не вийде заміж взагалі. Коли ж вінок відпливе й пристане до якогось берега, звідти дівчині слід чекати милого.
Народні повір’я, традиції і обряди це відгуки давнини, відгомін наших предків, це те, що нерозривно нас пов’язує з минулим. Вони є живильним бальзамом для нашої душі та цілющою, потужною енергією, яка заряджає нас для майбутнього життя. Можливо, і нам слід дотримуватися обрядів та звичаїв наших пращурів, щоб хоч раз на рік зануритися в містичну ніч, яку так любили наші предки.









На ниві служіння Істини і Закону!
28 червня – особлива дата в житті України. В цей день у 1996 році була прийнята Конституція. Вперше в залі парламенту пролунав затверджений Конституцією гімн. Народні депутати урочисто внесли до зали синьо-жовтий державний прапор. Ухвалення Конституції стало найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. 
Напередодні Дня Конституції працівники відділу обслуговування Татарбунарської центральної районної бібліотеки підготували та роздали мешканцям міста тематичні флаєра «Витоки українського правотворення», в яких зазначалося, що згідно з Конституцією України “людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”.
Також для мешканців міста, які шанують поезію був проведений поетичний нон-стоп «Про Україну з любов’ю». Кожен, хто мав бажання, читав вірші авторів, які залишили нам, нащадкам, свої одкровення – зізнання в любові до України в щирому поетичному слові. В кожному вірші Т.Г.Шевченка, Л.В.Костенко, Д.В. Павличка, В.М. Сосюри та інших авторів, які городяни читали, розкривалась краса і велич України, віра письменників у нашу країну, наш народ.
Тож хочеться побажати бути гідними своїх предків, любити рідну землю так, як заповідав великий Тарас, зберегти її волю, шанувати й поважати один одного і свою гідність.





Як довго ця війна тривала
Не дивлячись на те, що історикам вдалося майже в найдрібніших подробицях, відтворити хід подій тих далеких років і знайти відповідь на безліч питань, перед нами напевно ще на тривалий час залишиться незрозумілим одне - чому за права, благополуччя і прогрес однієї частини людей, об’єднаних якоюсь загальною ідеєю, обов’язково повинні розплачуватися своїм життям, здоров’ям і перспективами інші?
22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Страшне слово „війна" увірвалося в життя людей. Затамувавши подих, слухали усі урядове повідомлення про напад фашистської Німеччини. Важко передати, якою трагедією для них був перший день війни. Але і в ті червневі дні всі вірили, що ворог буде розбитий, а перемога буде за нами.
Середа напередодні Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні сама визначила тематику «бібліомайданчику». «Шана за подвиг, вдячність за мир» саме під такою назвою була оформлена виставка – інсталяція, яка містила в собі документальні свідчення, історичні факти, художні твори про Другу світову війну та музейні експонати часів цієї війни. Ця виставка дуже зацікавила малюків, які йшли на прогулянку парком зі своїми виховательками. Вони усі з цікавістю розглядали ці речі та намагалися одночасно їх торкнутися. Огляд літератури «Пам’ять потрібна живим» дав змогу розкрити книги з бібліотечного фонду про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар, про тих, хто відстоював нашу перемогу і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані. Не змогли ми в цей день не згадати про тих, хто лишився навіки на нашій землі, хто залишив після себе безсмертний подвиг, ратну звитягу рядових бійців і командирів
У християнській традиції є вірування, що червоні маки виросли з крапель крові розп'ятого Ісуса Христа, тобто вони є символом безневинно пролитої крові. Це також є символом поваги до тих, хто переміг нацизм, символ скорботи й пам'яті про загиблих. Свою «квітку – пам’яті» присутні на альтанці змогли зробити завдяки майстер – класу під керівництвом бібліотекарів.
Ми пам’ятаємо. Ми сумуємо. І саме наш обов’язок – передати молодому поколінню ту пам’ять про страждання народу і його героїзм в часи страшного лихоліття, бо його обов’язок — оберігати спокій і злагоду в нашій суверенній незалежній Україні задля майбутнього народу, задля світлої пам’яті тих, хто ціною свого життя виборов мир на нашій землі.
Вічна пам’ять полеглим на полі бою,
Честь і слава – живим героям!





Духовні скарби нашого народу
Чергова середа. Приємна прохолода після довгоочікуваного дощу. І знову бібліотека дивує мешканців міста креативністю та змістовністю «Бібліомайданчика». Є скарби, заховані глибоко в землю, а є ті, що зовсім поруч, на поверхні, які передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До таких скарбів, на нашу думку, належать і пам'ять роду, і його звичаї та традиції, і мамині вірші та колискові пісні, і батьківська хата, і бабусина вишивка та багато іншого. Велич краю — в людях, які тут живуть. І їхня праця, їхні чудові вироби не можуть бути схованими від людського ока. Тому помилуватись дивовижними візерунками, де переплелись людські радість і біль, щастя і журба, можна було біля виставки – експозиції «Вишиті дивотвори Татарбунарщини». Експонати нам із задоволенням надали наші користувачі Подгурська Р.Г., Павлюк Л.М., Башкова О.Г., Фадіна Л.Б., Дика Т.О. та інші. Під час майстер - класу «Голка – нитка – вишиванка» майстриня О. Башкова та працівники районної бібліотеки для дітей Тимошенко А. та Слобожан Л. показали, що ручна вишивка - це копітка робота, яка потребує терпіння, пев¬них знань і неабиякого бажання займатися цим руко¬діллям. Оволодівши потрібними навичками й уміннями, кожен зможе створювати неповторну красу, яка наповнить на¬вколишнє життя затишком, любов’ю та гарним настроєм. Приємно було спостерігати як малеча старанно власноруч вишивала стібок за стібком, створюючи перші візерунки на тканині. 
У народі кажуть, що поезія – це музика душі! Про тих, у кого душа не байдужа до світу, до тривог його мешканців, кому неодмінно хочеться поділитись своїми думками і почуттями. Про тих , хто дарує оточуючим тепло серця, добрий настрій , хто словом доносить до нас красу і велич рідного краю, можна було дізнатись біля книжкової виставки місцевих літераторів «Мій рідний край - частина України». Дізнатися про письменників нашого краю, які проживали й сьогодні мешкають в Татарбунарському районі , можна було під час бесіди та огляду літератури «Поети рідного краю». Шанувальники поетичного слова мали змогу поринути у світ прекрасної, чарівної поезії, декламуючи вірші В.Греся, Г. Лисої, А.Чиханцова, Я.Бричак, Л. Серман, Л.Павлюк., В. Кіріяк та інших.
«Родзинкою» сьогоднішнього «Бібліомайданчика» стала виставка - презентація робіт нашого художника В.І. Устименка. В тимчасовій «міні-галереї» були представлені картини, які написані олією на полотні. Основна ідея цієї виставки «Чим більше дивишся – тим більше бачиш». Художник намагався показати красу звичайних речей, які нас оточують. Ми живемо тут і зараз! І на питання про те, хто ж створив таку красу, приємно відповісти , що ці люди – наші талановиті земляки!
Запрошуємо всіх шанувальників «Бібліомайданчика» завітати до нас наступної середи та отримати чергові позитивні емоції.




«Бібліотек@ без бар’єрів! 
Літо! Книга! Позитив!
Літо…Як багато в цьому слові «сплелось» - відпустки, канікули, поїздки, зустрічі, враження…Але виникає питання. Як у рідному місті відпочити цікаво і з користю? Чим зайнятися? Що зробити для того, щоб діти та дорослі захоплююче провели разом час. Татарбунарська центральна районна бібліотека намагається завжди підтримати свого читача найкращими напрацюваннями та стати для користувача територією неформального спілкування, розширення і поглиблення знань та простором для дозвілля. Вже з нетерпінням в першу літню середу наш літній «бібліомайданчик» запросив до себе читачів різного віку з різноманітними уподобаннями. Чи можна уявити свій відпочинок на лаві у затишному місці біля фонтану без книжки, газет або журналів? Звичайно ж, ні! У книг та преси канікул не буває, вони «працюють» навіть у літню пору. І в цьому змогли переконатись мешканці та гості міста. Користувачі бібліотеки та перехожі з цікавістю переглядали книги тематичної виставки «Екологічна варта», на якій представлені книги із фондів районної бібліотеки по екології.
Ми живемо на багатій, щедрій, прекрасній землі. І ми не маємо права забувати, що сьогодні просто любити природу, милуватись її красою замало. За допомогою листівок «Нам із землею разом
«Родзинкою» роботи майданчика став майстер - клас «Весняна квітка з паперу» з гофрованого паперу. Діти разом з дорослими виготовляли різні паперові квіти. Кожен з бажаючих проявив фантазію та творчу уяву. Ми вважаємо, що ці ніжні, тендітні квіти, які зробили власноруч можуть прикрасити будь-яке робоче місце або оселю, дитячу вечірку або просто дружні посиденьки у колі найближчих людей.
Хочеться сказати, що «бібліомайданчик» - це літній майданчик роботи бібліотеки щосереди з 10.00 години до 12.00 години , де можна не тільки прочитати та дізнатись щось для себе нове, але й мандрувати , майструвати різні вироби, малювати, грати та багато іншого. Запрошуємо всіх, хто хоче просто відпочити та приємно провести час.





Бібліотека проти куріння
31 травня - Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням. День відмови від куріння, заснований за ініціативою Міжнародного союзу проти раку. Всім добре відомо, що куріння — це шкідлива звичка. Та це знання не заважає курити людям всіх вікових категорій та соціальних верств. Шкода від куріння не тільки в тому, що погіршується здоров’я курця, але й тих, хто його оточує — пасивних курців. Як правило, оточення не зважає на курців — люди намагаються не думати, що це може нашкодити їм та їхнім дітям. Але, на жаль, це так. Та якщо зробити зауваження, в кращому випадку курець відійде від Вас, в гіршому…
Саме у цей день працівники центральної районної бібліотеки закликали жителів міста Татарбунари спробувати припинити курити хоча б на один день, а натомість отримати чисте повітря. Традиційна для бібліотеки акція «Бібліотека проти куріння" серед наших громадян була вже очікувана та прийнята з позитивом. Цікаво, замислювався хтось над питанням: «А скільки людей палять навколо нас?». Бібліотекарі поспілкувалися з мешканцями на тему «Куріння – небезпечна пристрасть» та роздали тематичні листівки «Бібліотека за здоровий спосіб життя». В цей час інші проводили опитування «А Ви палите?». Всі, хто приймав участь в опитуванні, мали змогу покласти в імпровізовану цигарку свою відповідь. Всього взяли участь 68 мешканців. Виявилося, що з них палять – 29 чоловік, а проти паління – 39. Україну відносять до країн з високою розповсюдженістю паління, але нас тішить те, що татарбунарці за здоровий спосіб життя та проти паління. Багато з опитуваних чоловіків зізнавались в тому, що важко відмовитись від цигаркової залежності, тому ми закликаємо всіх підтримати та допомогти тим, хто вирішив кинути палити.
З давніх - давен найціннішим скарбом людини вважалося здоров’я. Тому хочеться побажати «Дихайте вільно та будьте здорові!»





Свято всіх слов’ян
Ну, що б здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється - ожива,
Як їх почує! …
Т.Г. Шевченко
Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання. День слов'янської писемності й культури – свято, яке відзначається щорічно 24 травня, саме в цей день вшановується пам'ять святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов'янської писемності. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян.
Саме 24 травня в центральній районній бібліотеці пройшов день інформації «Свято всіх слов’ян». Біля книжкової виставки «Споконвіку було слово…» користувачі дізнались про цікаві факти з історії виникнення, розповсюдження і функціонування слов’янських мов. Під час огляду літератури «Писемність і книга» бібліотечні працівники ознайомили читачів з новими надходженнями літератури, завдяки яким можна поглибити свої знання з сучасної української мови. Багато цікавих фактів для себе дізнались наші відвідувачі з інформаційної бесіди «Серце народу – це мова, це слово, нації гордість, культура, престиж». Зокрема, те, що наша українська мова належить до високорозвинених мов світу, за милозвучністю вона визнана вченими третьою серед європейських мов. Це тому, що староукраїнська писемність формувалася на основі загальноукраїнських писемних традицій та особливостей живих говорів українського народу. Щоб знали, вивчали і не забували своєї рідної мови, для молоді провели мовну гру «Так кажуть… А ми радимо так…» по книзі Т.Берези, І.Зубрицької, Ю.Зеленого «Мова - не калька», під час якої кожен зміг на своєму прикладі дізнатись про використання української мови в повсякденному житті без суржику й чужомовних запозик.
На сьогоднішній день у світі існує приблизно 60 народів, писемність яких ґрунтується на кирилиці. Великі брати — Кирило та Мефодій залишили по собі спадщину, яка об’єднує слов’янський світ.
День слов’янської писемності і культури святкують у Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.


Минуле з гірким присмаком
Відповідно до Указу Президента України від 21 травня 2007 року №431 в Україні встановлено День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю неділю травня. 
В жорна безжальної репресивної машини потрапили сотні тисяч людей. Майже в кожній українській родині можна знайти відбитки тих страшних подій. Ці рани не гояться ніколи.
Щоб привернути увагу читачів та розповісти їм про трагічні події в історії України, в центральній районній бібліотеці оформлена тематична книжкова виставка – спогад «Великий терор». На ній представлені книги про репресії радянської влади щодо українців. Серед презентованих матеріалів – тринадцяти томне видання Левка Лук’яненка «Шлях до відродження» та «Не дам загинуть Україні!», Юрія Лавриненка «Розстріляне відродження», «Репрессии и раскулачивание по Бессарабии» Світлани Матвєєвої, «Історія ГУЛАГу» Енни Еппломб, «Реабілітовані історією» та інші. Книжкова виставка спрямована на відродження національної пам'яті, яка висвітлює питання щодо жертв політичних репресій, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства. Сьогодні не має бути жодних таємниць, замовчувань та викривлень у питаннях, які стосуються політичних репресій. Злочини, яким немає прощення, минуле з гірким присмаком у світлі воскреслої правди постає перед нами по-новому.
Пам’ятати трагічні сторінки своєї країни це є національний і духовний обов’язок кожного українця. Це та пам’ять, на якій будується наше майбутнє.

Тож ревно помолімося за всіх,
Кого сувора доля не пригорне, Хто не зазна ні радості, ні втіх,
За всіх, кого нещадно чавлять жорна,
Кому завмер у горлі криком сміх,
Чиї неясні дні, як ночі, чорні.
Ти, Боже, їх у темряві не кинь,
Благослови їм шлях серед пустинь.
Ю. Клен


Вишиванка – оберіг українського народу!
Травень вдався багатим на національні свята: День матері, Всеукраїнський день сім’ї, День слов’янської писемності та культури, День вишиванки.
Свято – День вишиванки протягом останніх років досяг особливої уваги та розквіту, тому що вишиванка – це не просто одяг, вона втілює в собі одну з основних функцій, якої дотримувалися з давніх часів, — бути оберегом. Вишиванка - це не тільки гарне вбрання, це символ краси, молодості, наслідування, це й наш генетичний код, який нагадує, що ми – українці, що ми маємо свою національну культуру, звичаї, традиції, історію.
До Дня вишиванки в Татарбунарській центральній районній бібліотеці протягом тижня відбувалась презентація виставки народно – ужиткового мистецтва «Вишиті дивотвори Татарбунарщини". Біля виставки бібліотекарі розповідали про українське національне вбрання, знайомили з історією та значенням символів вишиванки. Читачі мали змогу не тільки дізнатись про створення вишиванок, а ще й милувались барвистими експонатами, які залюбки надали мешканці міста Татарбунари. Сім’я Жосан представила свої сорочки – обереги, сім’ї Подгурських та Павлюк - вишиті рушники. Молоде покоління сімей Дика та Башкових порадували нас красою серветок, картин та наволочок. Приємно було те, що всі роботи відрізнялися різноманіттям кольорів, узорів та фантазії. Ми дуже вдячні всім, хто допоміг нам створити нашу експозицію, вдячні за те, що в кожну свою роботу вони вклали часточку душі, любові, ніжності та надіємось на подальшу співпрацю.
18 травня працівники Татарбунарської центральної районної бібліотеки та районної бібліотеки для дітей долучились до святкування Дня вишиванок в центрі міста «Татарбунарщина вишиванкою ясніє». Своїми виставками народно – ужиткового мистецтва та тематичною книжково-ілюстративною «Вишиванка єднає українців» бібліотекарі продемонстрували наявність робіт наших місцевих майстрів та літературу для створення таких шедеврів.
Вишиванка є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Хто має родинну вишиванку чи вишиванку своєї бабусі, бережіть, носіть та передавайте в спадок своїм дітям і онукам.




Дитина – Родина – Україна - Світ 


Щороку в другу неділю травня, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, ми відзначаємо День матері та Міжнародний день сім’ї. Це зворушливі і теплі свята весни. Жодна нація, жодне цивілізоване суспільство не обходилися і не зможуть обійтися без сім’ї. Сім’я – це основа основ для кожної людини, це основний елемент суспільства Вона була і залишається берегинею людських цінностей, культури, історії, традицій.

14 травня в Татарбунарській центральній районній бібліотеці відбувся літературно – музичний вернісаж «Уклін низький, Вам, матінко моя!». Як і завжди, наша зустріч пройшла з віршами та піснями, солодощами й чаєм, а саме головне - це привітна та затишна атмосфера читального залу. З теплими та щирими словами звернулись до учасників заходу ведучі - Гажийська Надія та Ганська Олена. Приємно відзначити, що на захід прийшли люди з великим життєвим досвідом, яким із задоволенням вони ділилися між собою. Наша зустріч була цікава, бо відбулася щира розмова про любов і долю, про найважливіше у житті людини – сім’ю, родину. У кожного було що розповісти, було чим поділитися. Приємні спогади про перше знайомство та перше запрошення на побачення, цікаво було дізнатись про сімейні традиції та цінності життя.

Наша дорога у життя, у великий світ починається з домівки, з материнського серця, від батьківського порогу. Через усе життя ми несемо в душі першу стежину дитинства, яка озивається в нашій пам’яті маминим голосом, хатнім порогом, дзвоном чистих криниць, квітками… Любити своїх матерів, шанувати, пильнувати їх нині, поки вони поряд з нами, щоб завтра не спізнитись, бо матері не вічні…Така тема лунала в віршах Бабіч Н.І., Серман Л.Г, Бричак Я.
 Дуже часто ми задумуємося над тим, яке то щастя, що є на світі батьківська оселя, де нас люблять, завжди чекають - такі слова звучали в віршах Павлюк Л.М. та Оболяніна В.А. У народі кажуть, що коли смієшся, то виділяються гормони щастя, тому довше проживеш і хворіти будеш менше. Своїми гуморесками: «Прогноз погоди», «Безкоштовна медицина», «День святого Валентина» Кіріяк В. зумів підняти настрій та розсмішити до сліз всіх, хто був присутній на вернісажі. Окрема вдячність дуету співаків Чияченко А. та Стратюк К., які виконали зворушливі пісні. Протягом заходу було запропоновано різні вікторини та конкурси, в яких, залишивши свої домашні турботи та вік, присутні із задоволенням брали участь.

Літературно – музичний вернісаж всім нам довів, що в будь-якій ситуації наші жінки та чоловіки знайдуть рішення і зуміють впоратися з будь-якою проблемою. Ми бажаємо всім завжди залишатися такими, якими вони є. Щастя, благополуччя і миру кожній оселі.


«Безпека в громаді» 


Голова Татарбунарського регіонального представництва Одеської обласної організації ВГО КВУ Леонід Григорович Семененко для працівників центральної районної бібліотеки 11 травня провів фокус – бесіду, протягом якої обговорювались такі питання: спільна діяльність та участь громадян в сфері забезпечення безпеки; робота місцевої поліції та можливі форми взаємодії з населенням; проблеми із забезпеченням безпеки у місті. Усі учасники фокус – бесіди мали змогу висловити свою думку і маємо надію, що пропозиції, які пролунали, органи місцевого самоврядування візьмуть до уваги.



«Крок до Європи» 


Упродовж останнього десятиріччя Україна наполегливо бажає наблизитися до європейських стандартів. Стратегією діяльності у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції є активний перехід на сучасні європейські методи роботи. У системі зовнішньополітичних пріоритетів України ЄС посідає особливе місце. Євроінтеграційний курс України є ефективним стимулом для глибинного реформування та успішної модернізації нашої держави. 

11 травня в читальному залі центральної районної бібліотеки пройшов ряд заходів для користувачів бібліотеки. Біля інформаційно-книжкової виставки «Євроінтеграція України: реалії, необхідність, перспективи» читачі дізнались про історію ЄС, правовий і соціальний захист населення та співпрацю України з державами - членами ЄС. Також читачі бібліотеки мали змогу здійснити віртуальну подорож «Європейська ідентичність України», з якої дізнались про стандарти життя в європейських державах, та змогли зрівняти рівень життя в країнах, які входять до складу ЄС, та Україні. Завдяки старанням бібліотекарів користувачі ,зокрема молодь , отримують з різних джерел інформацію про європейську та євроатлантичну інтеграцію. А згодом можуть використати знання про ЄС, як інструмент для підтримки громадянами України свого шляху до кращого життя!



Війна немає забуття! 


Спасибі вам, сивоголові, 
Вітчизни-матері сини! 
Немає правди у війни, 
Вона лиш в мирі та любові. 
О. Лупій 
Щороку 8 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення, а 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Дорогу ціну заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 років. 

Не зникне в пам’яті людській, не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над нацизмом. В ці дні урочистої пам’яті наш борг велить ще раз низько вклонитися героям, полеглим в боях за Батьківщину, героям, які живуть в мирний час, вклонитися і сказати їм: «Ми завжди будемо берегти пам'ять про великі події, передаючи їх подвиг від покоління до покоління». 

З нагоди вшанування героїзму українського народу під час Другої світової війни в центральній районній бібліотеці для студентів ПТАУ пройшов вечір - пам’яті «Війна немає забуття!». Ведучі заходу розповіли присутнім про одну із сторінок історії нашої Бессарабії в цій війні. Нам надзвичайно важливо, щоб юне покоління знало, як в жорстоких битвах з ворогом, проявляючи стійкість і самовідданість, патріотизм й непохитну волю, здійснили подвиг наші земляки разом із військовими. 

Війна – це завжди страшно… Це – кров, біль, сльози, втрата рідних, сподівань… Тематична виставка – інсталяція «Шануймо живих, пам’ятаймо загиблих», присвячена річниці перемоги над нацизмом, оформлена разом з в. о. директора районного історико – краєзнавчого музею Найдьоновою – Кіріяк І.В. Юнацтво мало змогу доторкнутися до уламків зброї та особистих речей солдат часів Другої Світової війни. Їх вразило те, що це особисті речі тих, хто так і не повернувся додому, не мав змоги обійняти своїх близьких. 

Біля книжкової виставки «1939-1945. Шана за подвиг, вдячність за мир» учні ПТАУ ознайомились з документальними книгами воєнної тематики, які розкривають роль України й українців у Другій Світовій війні, а найголовніше - внесок українського народу в перемогу над нацизмом, починаючи від 1 вересня 1939 року, коли українці стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією... 

Кажуть, що коли куля влучає у людину, то рана нагадує квітку червоного маку. Можливо, тому ще з часів першої світової війни квітка червоного маку у Європі використовується як символ пам’яті по загиблим у війні. Червоний мак, як символ пам’яті жертв війни, вперше використано в Україні на заходах, приурочених річниці завершення Другої світової війни, у 2014 році. Працівники відділу обслуговування провели майстер - клас із виготовлення маків пам’яті. Молодь із задоволенням долучилася до майстрування квітки, згодом кожен зміг забрати виріб собі на згадку. 

Можна по-різному ставиться до цієї війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Наш земний уклін усім, хто виніс роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував Батьківщину. Наш обов'язок – бути гідними їхнього життєвого подвигу, утверджуючи мир, злагоду та суспільну гармонію на українській землі.




ПАТРІОТИЧНИЙ НАСТРІЙ МОЛОДІ ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ДЛЯ ЮНАЦТВА проводить Всеукраїнське соціологічне дослідження (анкетування) для молоді. 

Мета дослідження: визначення рівня патріотичного настрою молоді; спрогнозувати можливий розвиток патріотичних настроїв; визначити роль бібліотек у формуванні патріотичних настроїв; отримати дані про гострі проблеми молоді, які можуть знижувати рівень патріотизму. Об’єкт дослідження: молодь віком з 14 -35 років Дослідження триває збором даних методом анкетного опитування в юнацьких структурних підрозділах ЦБС області (квітень-липень); Татарбунарська центральна бібліотека запрошує молодь долучитись до анкетування





Чорнобильський пил на роки опадає… 




Чорнобильський вітер по душах мете, 

Чорнобильський пил на роки опадає. 

Годинник життя безупинно іде. 

...Лиш пам'ять усе пам'ятає. 

Олена Матушек 

26 квітня 1986 року. Чорний день в історії України. День, коли Чорнобиль став відомий усьому людству. О 1 год. 23 хв. 58 сек. раптово пролунав вибух на четвертому енергоблоці. Ті, хто тієї пори не спали, бачили, як над електростанцією спалахнуло вогняне сяйво, схоже на сніп полум’я. Та ніхто тоді гадки не мав, що сяйво те смертельно небезпечне. Минув вже 31 рік, а день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд скривдженої землi. Цей день не минув безслiдно, вiн розплодив по свiту багато трагедiй; вiн буде завжди об'єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю. 



До цієї дати бібліотекарі Татарбунарської центральної районної бібліотеки оформили тематичну книжко-ілюстративну виставку «Гудуть дзвони пам’яті», на якій представлені світлини з Чорнобиля та література про тих, хто першим вступив у двобій з полум'ям та радіаційним «монстром» і ціною свого життя та здоров'я врятував світ. Під час бесіди «Чорнобильський пил на роки опадає…» згадали про подвиг тисячі енергетиків, військових, медиків, транспортників, будівельників, всіх, хто приймав участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи. Під час бесіди дійшли висновку, що для України ця катастрофа перетворилася на національну трагедію, спричинила страждання мільйонів людей, забруднила довкілля. Її наслідки ми відчуваємо і донині. Хочеться, щоб більше ніколи і ніде в світі не повторилося подібне лихо.








У пошуках артефактів 
Немає нічого гіршого за байдужість та й плин часу руйнівний: у минуле відходить усе більше й більше свідчень історії та культури . Щось забувається та руйнується з часом, інше завдяки людському втручанню.


Міжнародний день пам’ятників та історичних місць установлено в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць, створеною при ЮНЕСКО і відзначається з 18 квітня 1984 року.


Але саме на ці дні, в цьому році, погода внесла свої корективи, тому розважально – пізнавальний квест «У пошуках артефактів», який був запланований на цю дату спільно з працівниками районного історико – краєзнавчого музею та районної бібліотеки, було перенесено на 25 квітня. Яскраве сонечко та приємний день допомагали учасникам швидко та з зацікавленістю пройти всі запропоновані завдання.


Саме місто Татарбунари має давню та цікаву історію. Воно в різні часи належало і до Римської імперії, Молдовського королівства, було під владою Туреччини та Російської імперії. Назва міста також несе в собі частку тих далеких часів.


Одним із напрямків виховання у молоді патріотизму та любові до Батьківщини, є пізнання історії рідного краю – краю своїх пращурів, їхніх традицій, життєвий шлях. Тому розпочався квест з районного історико – краєзнавчого музею, де кожен бажаючий має змогу отримати відповіді на свої питання відносно історії краю. Юнаки та дівчата, виконуючи завдання, біля пунктів призначення отримували додаткову цікаву інформацію про події, людей, будівлі та багато іншого, що має відношення до історії міста Татарбунари.


Заключним пунктом була читальна зала районної бібліотеки де учасники квесту складали слово з літер, які отримували за правильно виконані завдання, ознайомились з виставкою літератури та на останок пригостилися солодкими подарунками.






Великодні мотиви 



Незабаром на землю зійде чудове свято Великодня. Великдень! Величне свято, яке споконвіку символізує перемогу над силами темряви і зла, уособлює примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. В усіх народів світу існує повір’я, що той хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Татарбунарська центральна районна бібліотека теж популяризує народні традиції, серед них і ті, які пов’язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа. До Великодніх свят у бібліотеці оформлено тематичну полицю «Великдень», на якій представлені книги, з яких можна дізнатися про історію виникнення Свята Пасхи; про те як прикрасити оселю до свята; що потрібно покласти у великодній кошик та смачні рецепти приготування святкових страв.

Виставка декоративно-ужиткового мистецтва «Зі Святом Пасхи!» радувала усіх користувачів бібліотеки барвистими кольорами експонатів. Великдень завжди асоціюється з писанкою та смачною паскою. Важко собі уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють. Це зрозуміло, розписане по-мистецьки яйце створює особливий, святковий настрій. Про те, що писанка – це витвір мистецтва, в черговий раз довів художник бібліотеки Устименко В.І., який протягом одного місяця працював над створенням декоративної різьби – карвінгу по яєчній шкаралупі страусового яйця.


Карвінг по яєчній шкаралупі привертає нашу увагу контрастом між таким тендітним предметом, як звичайне яйце, і тим, що можна зробити з ним. За допомогою звичайної бормашини, вмілих рук підкріпленими справжнім талантом, Віктор Іванович зробив справжній шедевр. Робота була кропіткою, але результат того вартий.Але, який Великдень без кошика? Традиція використання кошиків для святкування Пасхи сягає не один десяток років. Як власноруч прикрасити великодній кошик декоративними квітами та листям, різнобарвними стрічками навчила техпрацівник бібліотеки А. Г. Башкова.


Великдень - це великий день весняного оновлення природи, свято, що очищає людей, робить їх добрими та чуйними. Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Тож посміхніться один одному і залиште у себе в душі тільки добрі почуття.Зичимо всім миру, любові, достатку, радісних Великодніх свят і смачної паски!








Фашистські табори смерті – геноцид проти людства
У тиші врочистій до пам’яті йдем, 
Що в серці відлунює грізно. 
В святому мовчанні над Вічним вогнем 
Схиляється Мати-Вітчизна. 


11 квітня - Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів. Це пам’ятна дата на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в'язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. В роки Другої Світової війни у Німеччині діяло 14033 табори смерті, 506 гетто, 2071 в’язниця. З 18 мільйонів чоловік вивезених до Німеччини з 30 країн Європи, 11 мільйонів загинули. «Гітлерівська Німеччина стала величезною катівнею. Волання її жертв чув увесь світ, вони змушували здригатися всі цивілізовані держави», - заявив обвинувач від США Роберт Джексон на Нюрнберзькому процесі.



Друга Світова війна – найстрашніша з усіх війн, які прийшлося пережити українцям і всьому людству. Звіряча ідеологія нацизму, який розв’язав люту бійню, мала на меті знищення усіх так званих «расово неповноцінних»: циган, євреїв та слов’ян.



13 квітня в читальному залі центральної районної бібліотеки для учнів ПТАУ бібліотекарі провели історичну годину «Фашистські табори смерті – геноцид проти людства». Протягом заходу ведучі розповідали присутнім про страшні умови та всі кола пекла, які проходили в’язні концентраційних таборів. Під час перегляду кадрів із документальних фільмів, можна було відчути жах від фашистських «фабрик смерті». Бібліограф Телятник Т. Г. провела книжковий огляд тематичної літератури, яку можна знайти у фондах районної бібліотеки. Серед них - Анатолій Кузнєцов «Бабин Яр», Євген Долматовський «Зелена брама», Федір Моргуна «Сталінсько – гітлерівський геноцид українського народу» та «Друга Світова Війна в цифрах і датах».



Розум не сприймає статистики і втрат серед населення. Але душа кожного українця болить за непрожите життя, нездійснені мрії тих, хто загинув в лютому, жорстокому коловороті війни. З кожним роком Друга Світова Війна крок за кроком, день за днем віддаляється від нас перегорнутою сторінкою історії . Але забути звитягу батьків, дідів, прадідів неможливо, тому кожного року 11 квітня, Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли через фашистські табори і віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в концтаборах.





Жартуємо разом! 
Українська душа споконвіку любила веселитися, забуваючи усі життєві негаразди і прикрощі. Одне з найкращих літературних надбань нашого народу - це гуморески авторські та народні, байки, жарти, які передають нам досвід цілих поколінь. Народ не шкодує барв, щоб висміяти ледарство, брехливість, неумілість та ін.Вишукуючи ці недоліки по всіх куточках, витягує за хвіст та на сонце і безжально шмагає сміхом. А що вже колючок у цьому сміхові – то годі й говорити. А що може бути кращим, як зібратися разом, щоб пожартувати? 5 квітня в читальному залі центральної районної бібліотеки відбувся конкурс читців гуморесок та байок «Жартуємо разом».

Перед початком самого дійства ведуча конкурсу налаштувала усіх учасників на позитивний лад, намагаючись бадьорим словом звільнити їх від хвилювань. Українці завжди були щедрими на гумор і сатиру, тому мешканці нашого міста теж не залишилися осторонь. 15 конкурсантів різної вікової категорії показали свої таланти у ролі акторів-гумористів, демонструючи мовну культуру та сценічну привабливість.
Виконавців конкурсу оцінювало журі у складі : О.П. Попової – начальника відділу культури Татарбунарської РДА; С. П. Демченко – помічника депутата міської ради ; Л.М. Павлюк - найактивнішого читача районної бібліотеки. На розгляд журі і глядачів конкурсанти представили різноманітні за змістом і формою гумористичні твори українських письменників-гумористів та власні. Під час конкурсу в читальному залі лунав радісний, щирий сміх, адже виконувалися байки П.Глазового, С.Руданського, Л.Глібова, які нікого не залишили байдужим. Задоволеними залишилися і конкурсанти, і члени журі, і глядачі.

А яке свято без гарної пісні. І тому, поки журі підводило підсумки конкурсу, Катерина Стратюк виконала для присутніх декілька пісень.
Після тривалого засідання журі винесло свій вердикт: І місце серед юнацтва зайняла Топалова Анастасія, учениця 10 класу НВК «Школа – гімназія»; ІІ місце – Савчук Юлія, учениця 9 класу НВК «Школа-гімназія», яка представляла власний твір; ІІІ місце - Притула Діма, учень 10 кл ТСШ ім.Тура. Серед конкурсантів старшої вікової категорії (від 30 і … ) І місце отримав за виконання власних гуморесок Кіріяк Вадим. Номінацію «Артистичність та емоційність» отримала Мукієнко Марія та в номінації «Оригінальність» проявила себе Бондарюк Тетяна.
Нагородою для учасників конкурсу були грамоти, пам’ятні подарунки та гучні оплески вдячних глядачів.

Перед початком самого дійства ведуча конкурсу налаштувала усіх учасників на позитивний лад, намагаючись бадьорим словом звільнити їх від хвилювань. Українці завжди були щедрими на гумор і сатиру, тому мешканці нашого міста теж не залишилися осторонь. 15 конкурсантів різної вікової категорії показали свої таланти у ролі акторів-гумористів, демонструючи мовну культуру та сценічну привабливість.

Виконавців конкурсу оцінювало журі у складі : О.П. Попової – начальника відділу культури Татарбунарської РДА; С. П. Демченко – помічника депутата міської ради ; Л.М. Павлюк - найактивнішого читача районної бібліотеки. На розгляд журі і глядачів конкурсанти представили різноманітні за змістом і формою гумористичні твори українських письменників-гумористів та власні. Під час конкурсу в читальному залі лунав радісний, щирий сміх, адже виконувалися байки П.Глазового, С.Руданського, Л.Глібова, які нікого не залишили байдужим. Задоволеними залишилися і конкурсанти, і члени журі, і глядачі.

А яке свято без гарної пісні. І тому, поки журі підводило підсумки конкурсу, Катерина Стратюк виконала для присутніх декілька пісень.
Після тривалого засідання журі винесло свій вердикт: І місце серед юнацтва зайняла Топалова Анастасія, учениця 10 класу НВК «Школа – гімназія»; ІІ місце – Савчук Юлія, учениця 9 класу НВК «Школа-гімназія», яка представляла власний твір; ІІІ місце - Притула Діма, учень 10 кл ТСШ ім.Тура. Серед конкурсантів старшої вікової категорії (від 30 і … ) І місце отримав за виконання власних гуморесок Кіріяк Вадим. Номінацію «Артистичність та емоційність» отримала Мукієнко Марія та в номінації «Оригінальність» проявила себе Бондарюк Тетяна.
Нагородою для учасників конкурсу були грамоти, пам’ятні подарунки та гучні оплески вдячних глядачів.






Я мріяла, щоб в Україні мене почули… 




Напевне, не знайдеться на земній кулі народу, який би не знав у своїй історії явища еміграції. З різних причин і з різною метою залишають люди рідну землю і вирушають у чужі краї. Недарма кажуть, що нашого цвіту – по всьому світу. От і сьогодні 4 квітня в читальному залі районної бібліотеки ми мали нагоду згадати представницю української діаспори та прослухати пісні Квітки Цісик. ЇЇ ім’я , впевнена, всі вже чули, але про її життя ми так мало знаємо. 

Вона прожила все життя у США та, слухаючи її пісні, переконуємося як сильно вона любила Україну. Її голос викликає бурю емоцій та пронизує до глибини душі. Її творчість вкотре доводить наскільки багата наша культура і заставляє гордитись словами “я - українець”. Вона – американська співачка українського походження Квітка Цісик. На батьківщині батьків всі її називали «Чарівною квіткою України».


Під час бесіди з молоддю бібліотекарі звернули увагу на неоціненне значення творчості співачки для розвитку і поширення української культури у світі; її інтерес до надбань українського мистецтва, її бажання творити для своєї батьківщини. Усі присутні при перегляді відео кліпів із задоволенням заринулись в красу та мелодійність голосу співачки. Дивовижно, але, не маючи звання народної артистки України, а ми в цьому впевнені, вона буде володіти вічною народною любов’ю і повагою українців всього світу.




Школа секретарів місцевих рад 

В читальному залі районної бібліотеки 31 березня о 10.00 годині відбулося засідання «Школи секретарів місцевих рад» під керівництвом Леоніда Григоровича Семененка – голови Татарбунарського регіонального представництва Одеської обласної організації ВГО КВУ. 
Під час зустрічі розглядалися наступні питання: 
- реєстрація новонароджених дітей; 
- видача паспортів підліткам; 
- надання адміністративних послуг



«Бібліотека - відкритий світ інформації»
Кожного року навесні в Україні проходить Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги. У незалежній Україні тиждень дитячої та юнацької книги було засновано 22 лютого 1993 року, а з 2009 року він отримав назву Всеукраїнський. 
Основне завдання для бібліотекарів під час проведення тижня книги – дати молоді максимум інформації з актуальних питань сьогодення, допомогти усвідомити значення інформації для особистого розвитку, сприяти формуванню інтелектуального потенціалу, вміння користуватися інформацією. А головне залучити молоде покоління до читання, домогтися, щоб друковані видання - книга, газета, журнал – стали їх постійною потребою. 
Протягом тижня Татарбунарська центральна районна бібліотека проводила для молоді багато цікавих та змістовних заходів, де юнаки мали змогу показати свої знання, вміння та творчі здібності.
Біля виставки – інсталяції «Енеїді – 175» юнаки заринулись в національний колорит українського побуту й традицій, народного гумору та ворожіння. Під впливом жартівливого змісту «Енеїди» дівчата робили особисті світлини. 
Користувачам читального залу було запропоновано спробувати себе в ролі ілюстратора при оформленні книжкової виставки – реклами «Книги, що знають усе». Це своєрідне об'єднання бібліотекаря і читача у вирішенні традиційних, суто бібліотечних завдань. Всім, хто брав участь в створенні виставки, було цікаво, тому що оформлення виставки – це своєрідний дизайн, де треба дотримуватись таких критеріїв, як актуальність, доступність, цікавість та естетичність.
Молодь – особлива категорія читачів. Вона потребує великої уваги, індивідуального підходу і неформального обслуговування. Щоб зацікавити її для відвідування бібліотеки, ми намагаємось використовувати інноваційні форми роботи, які не тільки задовольняють потребу в читанні, але й сприяють реалізації різноманітних творчих можливостей та спілкуванню серед юнаків. Свою ерудицію дівчата та хлопці показали в міні – грі «Книжковими стежками». Це була своєрідна подорож по книжковим виставкам читального залу. 
Протягом всього тижня працівники бібліотеки знайомили читачів з новими надходженнями - книгами, газетами, журналами, що надійшли до бібліотеки на початку 2017 року. «Книжковий калейдоскоп» з відео презентацій «Читаймо українські книги» і «Книги, що знають усе», допомогли краще та яскравіше розкрити зміст нових надходжень бібліотеки. Наші читачі залишились дуже задоволеними, адже нові книжки завжди приємно переглянути, погортати, почитати… 
Тиждень дитячої та юнацької книги вже минув, але бібліотека гостинно чекає на своїх читачів. Ми прагнемо і надалі реалізовувати всі свої можливості на користь своїм читачам та зробити бібліотеку найпривабливішим місцем для молоді і не тільки…


Світ без насильства
22 березня в центральній районній бібліотеці для учнів Татарбунарського ПТАУ спільно з начальником відділу Арцизького бюро безоплатної правової допомоги Стратюк Катериною була проведена інформаційна година: «Світ без насильства» та оформлена книжкова виставка «Право на життя – єдине для всіх». 
Сьогодні в засобах масової інформації часто з'являються матеріали про сучасне, як це не дико звучить, рабство, про торгівлю людьми, ксенофобію, расизм та інші прояви дискримінації. 
Під час заходу молоді люди ознайомились з поняттям «дискримінація», вивчили форми проявів дискримінації, згадали форми рабства — від кріпосної праці до торгівлі людьми. Після перегляду тематичних відеоматеріалів обговорили такі питання: міжнародна проблема расизму та расової дискримінації сьогодні; різні форми сучасного рабства; небезпечні міфи та ілюзії щодо швидкого збагачення на закордонних заробітках.
Особливу увагу звернули під час бесіди на правову відповідальність, яка передбачається за дискримінацію та торгівлю людьми. Молодь повинна вчитися турбуватися про себе, бути юридично грамотними, знати, де на них може чатувати небезпека і у разі потреби себе захистити.



«Центральна Рада України – парламент, який став початком національно-визвольного руху»
У далекому березні 1917 р. було створено вищий представницький орган українського народу – Українська Центральна Рада, яка організувала та очолила національно-визвольний рух в Україні, стала провідним чинником відродження української державності.
Татарбунарська центральна районна бібліотека долучилася до відзначення ювілею, підготувавши тематичну виставку та відеопрезентацію. 17 березня біля виставки «Центральна Рада України – парламент, який став початком національно-визвольного руху», читачі бібліотеки мали змогу ознайомитись з літературою по даній темі, а саме - початок Української революції та утворення Центральної Ради; склад і структура Центральної Ради; функції та основні сфери діяльності УЦР; діячі УЦР. Відеопрезентація розкрила користувачам здобутки і прорахунки Української Центральної Ради в контексті надзвичайно складних обставин, в яких вона діяла; шлях України до незалежності в період створення першої Центральної Ради.
Сподіваємось, що за допомогою виставок та відео переглядів документального матеріалу, наша молодь буде мати набагато більше уявлення про події Української революції 1917 – 1921 років.


День українського добровольця
14 березня в Україні вперше відзначають День українського добровольця. День добровольця - це свято справжніх патріотів. Людей, які свідомо, за покликом серця у важкий для нашої країни час стали на захист суверенітету і територіальної цілісності. 
Сьогодні більшість добровольців продовжують захищати рідний край від загарбників. Своєю самовідданою службою і героїчними вчинками вони доводять, що неможливо перемогти тих, хто готовий за Батьківщину віддати своє життя. 17 січня 2017 року Верховна Рада встановила День українського добровольця, який відзначатиметься 14 березня. Ця дата була обрана, тому що в цей день в 2014 році добровольці з Самооборони Майдану прибули на полігон у Нові Петрівці Київської області, ставши першим добровольчим батальйоном. 

Бесідою біля книжково – ілюстративної виставки «14 березня - День українського добровольця», на якій представлені книги із нових надходжень: «Аеропорт» Сергія Лойко, «Приватний щоденник» Марії Матіос, «Катастрофа і тріумф. Історії українських героїв» Марії Семенченко, «Я - свідок. Записки з окупованого Луганська» Валентина Торби та переглядом тематичного відеоматеріалу «Добровольці АТО» бібліотекарі центральної районної бібліотеки розпочали обговорення таких питань: хто такі добровольці, їх діяльність та як стати добровольцем. Згадали і наших загиблих в АТО земляків Сироту Олександра та Гульченка Романа, які теж були добровольцями.

Поезія - ти вічна…

Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність людини. Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликає людину мислити образами, не дає душі зачерствіти. Присутні на зустрічі 5 березня в літературно – музичній вітальні районної бібліотеки поети – аматори та читачі, відклавши всі свої проблеми, поринули у світ Поезії, Любові, Вірності та Кохання… Усі разом ми відкрили віконце в світ поезії. До нас завітали ті, хто любить, розуміє і цінує поезію. Саме вона була господинею зустрічі, а довгоочікуваними гостями були вірші. 
Приємно було бачити, що після нашої останньої зустрічі «народилися» нові рядки у наших поетів, а до нас в літературну вітальню приєдналися любителі поезії з с. Дивізія та с. Дмитрівка. Кожен показував своє уміння «працювати зі словом», декламуючи власні вірші. Нам, бібліотекарям, дуже цікаво було спілкуватись з кожним присутнім. Споріднені душі, які зібрались в цій вітальні обговорювали питання як і де народжуються вірші, звідки кожен бере свої образи та натхнення, згадали ювілейну дату 85 – річчя з дня створення Одеської області. 
Метою цих зустрічей є знайомство з новими цікавими людьми нашого міста і району, розкриття їх творчих здібностей. Поштовхом до написання віршів у наших земляків служить, на жаль, не тільки прекрасне, але й наболіле; всі вони намагаючись осмислити сенс буття, сприймають його таким, яким воно є: чарівним і потаємним, іноді жорстоким і не завжди справедливим. Іноді, кажуть, що вірш приснився або Муза підкралася так непомітно, що немає на чому записати думки, які прийшли саме зараз, саме в цю хвилину, тоді вони пишуть на листках, серветках, навіть на руках або ж запам’ятовують. Як би там не було, але те, що до них приходить прекрасна Муза Поезії, вічно молода й юна - це прекрасно, це подарунок долі.
Протягом заходу звучали пісні у виконанні Стратюк К., Щеголькової В.Г. та Кічук П.А. Літературна гра «буріме» захопила присутніх і знову ж таки дала можливість продемонструвати свої таланти в створенні рими, а її організатором стала наша постійна читачка Дудніченко Л.О. Скільки славних імен знає історія за часи існування людства і нам є ким пишатися, адже серед нас мешкають такі талановиті люди.



Одеській області – 85 років

Одеська область – найбільша область в Україні, тому і не дивно, що вона відіграє важливу роль в житті нашої держави і значною мірою впливає на її економічне, культурне і політичне життя. Вона є потужним промисловим центром, провідним агрономічним комплексом, розвиненою рекреаційно-туристичною галуззю. Знані морські порти створюють її європейське обличчя. Одещина – це регіон, котрий має найбільшу кількість націй і національностей. Одеський край славиться багатьма національними і світовими діячами культури, мистецтва, науки, літератури, людьми, якими пишаються у світі.

Під час відзначення ювілейної дати районні бібліотеки міста Татарбунари підготували розширені виставки – інсталяції, на яких представлені книжково-ілюстративні видання, які висвітлюють історію, розвиток, культуру нашого регіону, та вироби декоративно – ужиткового мистецтва різних національностей, що проживають на території Одещини під назвами «Сузір’я національних культур» та «Одещина відкриває світ».

«… І мови нема без народу, і народу без мови нема»
Щороку 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
На землі проживає безліч людей різних культур і різних національностей, вони сповідають різну віру й розмовляють різними мовами. Для кожного народу мова – найбільший скарб, віддзеркалення душі народу, його історії.

Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння; кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати і берегти. Саме такими словами розпочала читачка районної бібліотеки Павлюк Л.М. літературно - тематичний вечір «… І мови нема без народу, і народу без мови нема» для учнів одинадцятих класів НВК «Школа – гімназія». Кожен народ гордиться своїми звичаями, традиціями, людьми, що його прославляють. У жодній з світових літератур немає такого прекрасного сузір’я жінок - письменниць, які прикрашають українську літературу.  

Легендарна поетеса Маруся Чурай, Марко Вовчок, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Ліна Костенко… У цьому сузір’ї незгасною зорею сяє й ім’я Лесі Українки. 
Лариса Миколаївна розкрила життєвий і творчий шлях поетеси , декламуючи її вірші передавала і той легкий сум, який присутній ліричній поезії авторки, і глибоку любов до рідної землі. Дослідники зазначають, що стиль Лесі Українки був точним відбиттям її світогляду. У віршах – запал і завзятість, нагромадження образів, порівнянь, докорів, погроз, обіцянок, віщувань, жалю, надій, гніву…У них вирують всі людські почуття, всі пристрасті людського серця. Молодь із задоволенням слухала та переглядала відеоматеріали, пов’язані з життям поетеси та її творчістю. 
Наш літературний вечір пройшов, але ми не прощаємося з молоддю, знову і знову запрошуємо завітати до бібліотеки, тому що тільки наодинці з книгою можна здійснити подорож в величезний світ – цікавий та загадковий. 
Ганська Олена,
бібліотекар районної бібліотеки


Створимо позитивний Інтернет разом! 

Життя сучасних людей в еру інформаційного суспільства просто не можна уявити без Інтернету. Зараз – це частинка нашого повсякденного життя. Інтернет є досить багатогранним, це одночасно і середовище для спілкування, розваг та навчання. За допомогою Інтернету стало можливим робити покупки та оплачувати послуги. Для багатьох людей – це спосіб заробітку. Проте найбільшою цінністю мережі є сама інформація. Цікавим є те, що вона дуже різноманітна. Великою перевагою Інтернету можна назвати її можливість охоплення всього навкруги себе, тобто об’єднання і людей, і ресурсів.

На сьогодні Інтернет є доступним кожному. Тому відмовитись від нього – означає позбавити себе блага цивілізації. Але чи завжди Інтернет корисний та безпечний для нас? 
«Створимо позитивний Інтернет разом!» - під таким гаслом в центральній районній бібліотеці пройшов тиждень безпечного Інтернету. Ціллю проведення тижня, є зменшення негативного впливу небажаної інформаційної продукції, шляхом покращення обізнаності дорослих та молоді з питань безпечного Інтернету. Як і в будь – якому суспільстві, так і в Інтернеті є свої правила, яких треба суворо дотримуватись для того, щоб уникнути неприємних та небезпечних ситуацій.

Саме на тему «Мережевий Інтернет етикет» були підготовлені буклети. З наміром недопущення користувачів Інтернету до зіткнення з онлайн-загрозами: шахрайством, порнографією, онлайн-насиллям, бібліотекарі провели бесіду «Мої правила безпеки в Інтернеті».
Кожного року аудиторія користувачів всесвітньої мережі дедалі розширюється і її переважну частину становить молоде покоління — діти та підлітки, які повністю не усвідомлюють загрозу, що може чекати на них у віртуальному просторі. Одна із них і, певно, найбільш поширена - це Інтернет–залежність. Як і будь яка залежність вона заважає нормальному життю. Маючи бажання отримати додаткові переваги, іноді отримуємо купу недоліків, потрапляємо в пастку ще більших обмежень. Тоді треба просто вчасно зупинитись, припинити пливти за течією, як би приємно це не було. Бо зловживання завжди закінчується неприємністю, особливо в тих випадках, коли переростає у психічний розлад. Така тема обговорювалась в хвилині інформації «Інтернет і всесвітня павутина» та «Азартні ігри в Інтернеті та молодь».

Мандрувати люблять усі без виключень. Але і мандрівки бувають різні. От наприклад... віртуальні. Де можна побачити і почути багато цікавого й отримати масу задоволення. «Он-ландія. Безпечна країна» - таку віртуальну подорож ми запропонували своїм користувачам. Спочатку була подорож по мальовничих краєвидах України, ознайомилися з сімома чудесами світу та побували в різних куточках. Присутні з цікавістю переглянули запропоновані сайти, з яких почерпнули корисну для них інформацію. Книжкова виставка «Інтернет – це просто» вміщує в себе добірку тематичних книг, які є у фонді районної бібліотеки.
Ми вважаємо, що користі від Інтернету більше ніж зла, особливо в сучасному світі, де життя вирує все швидше та швидше. 
Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Інтернет повністю або майже повністю замінить всі інші засоби зв’язку. Та можливо багатьом людям треба просто замислитись, чи дійсно вони хочуть провести усе життя у віртуальному світі? Чи влаштовує їх таке існування? Але в кінці кінців як та на що втрачати власний час - це вільний вибір кожного.

Слід всім пам’ятати, що Інтернет - це лише інструмент, яким Ви користуєтесь, щоб отримати відповіді на свої питання. Ми думаємо, що протягом тижня безпечного Інтернету, який тривав в бібліотеці користувачі змогли поглибити свої знання про безпечне і відповідальне використання Інтернету і користуватись Інтернетом будуть з розумом.

Сузір’я симпатій 

«Любити — означає не дивитися один на одного,
любити — означає дивитися в одному напрямку»
А. де С.-Екзюпері 


Кохання – найзагадковіше з усіх людських почуттів, яке окриляє, дає сили і натхнення, радість і захоплення. Кохання – це святе почуття, яке заслуговує на свій день, на своє свято. І ось таке свято є, 14 лютого - День святого Валентина. Цього холодного дня навіть повітря сповнене любов’ю. Амури поспішають поєднати пари, почуття яких перевірені часом та допомагають зустрітись половинкам, які загубились. Адже саме кохання здатне розтопити кригу в серці й подарувати відчуття весни. 
Наша молодь, вже встигла полюбити цей день, це і не дивно, адже завдяки цьому святу в ігровій формі можна зізнатися в любові тій людині, якій боязно було б сказати слова визнання у звичайній обстановці і в інший день, або ж навчитися як це зізнання можна зробити. 
У День святого Валентина центральна районна бібліотека гостинно запросила в читальний зал на молодіжно-розважальну програму
«Сузір’я симпатій» студентів ПТАУ та учнів 10-А класу НВК «Школа – гімназія». На заході молодь дізналась про життєвий шлях святого Валентина, про традиції дарувати «валентинки». А далі – участь у різноманітних конкурсах. Молоді юнаки і дівчата танцювали на газеті під запальну музику, робили компліменти, змагалися на кмітливість та брали участь в інших не менш цікавих конкурсах. Зустріч пройшла цікаво, насичено.

Родзинкою свята була Катерина Стратюк, яка виконувала пісні про кохання під гітару, які не залишили байдужим нікого. Наприкінці розважальної програми бібліотекарі провели майстер – клас по виготовленню квітки з повітряних куль. Учні із завзяттям майстрували квіти власноруч, які отримали собі в подарунок в знак любові від бібліотеки. 

Свято минуло, залишивши після себе гарний настрій, позитивні емоції та приємні маленькі дрібнички. 
Бажаємо всім, щоб у вашому житті завжди поряд була любов до матері і батька, до землі, любов одне до одного.
Адже любов - це та сила, яка рухає світом і людиною.


Афганська війна очима сьогодення 

Напередодні річниці з дня виведення обмеженого контингенту військ з Афганістану, в честь Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, який відзначається 15 лютого, в центральній районній бібліотеці для студентів ПТАУ пройшов вечір пам’яті «Афганська війна очима сьогодення» за участю ветеранів локальних війн, старшини Степанова Вадима Захаровича та сержанта Гетманенка Анатолія Федоровича. 
Найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан, яка тривала 10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989. Через цю війну пройшли майже 700 тисяч чоловік. І серед них 30% були українці. 

З нашого району 167 чоловік воювали в горах Афганістану, загинуло 5 хлопців. Документальні відеоматеріали та презентації висвітлили події тих років, тієї війни, показали наших бійців, які мужньо і з гідністю виконували інтернаціональний обов’язок. 
Запрошені на зустріч студенти ПТАУ слухали розповіді «із перших вуст», безпосередніх очевидців «афганської» війни. Багато запитань пролунало зі сторони юнаків, їх цікавило все, що стосувалося військової служби того часу, від призову до «дембелю». Наші воїни - ветерани афганської війни розповіли присутнім про свої військові будні, в яких було все - і кров, і сльози, і справжня дружба, і товариська підтримка. Ветерани довели молоді, що слово патріотизм - це не пусті лозунги, це справжня любов до Батьківщини і відданість Вітчизні. 

Битви закінчуються, а історія вічна. Пішла в історію не одна війна. І сьогодні ми вшановуємо пам'ять тих, хто воював в афганських ущелинах та кланяємося тим, хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею. Молоді хлопці йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, вони вірили, що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати, а захищати. 


Окрім Афганістану, українці несли службу в Лівані, Угорщині, Єгипті, Іраку, Анголі, С’єрра-Ліоне, Чехословаччині, Ефіопії, Югославії. Вони з честю виконали свій військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської відданості, героїзму та мужності. Щиро дякуємо нашим землякам Степанову Вадиму Захаровичу та Гетманенко Анатолію Федоровичу за зустріч, здоров’я Вам та Вашим побратимам.

«Наш прапор, як літо – золоті ниви, блакитне небо »



28 січня 1992 року Верховна Рада прийняла Постанову “Про Державний прапор України, відповідно до якої було прийнято: “Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3”. 

Нині, як і раніше, всі важливі події в житті України, відбуваються під синьо-жовтим стягом. Наш прапор народився із споконвічних народних мрій про волю. А поєднання синього та жовтого кольорів - це втілена мрія українців про мирне, хлібне, заможне життя. 
Прапор кожної країни – це історичний код народу, нації. Не є виключенням й український прапор.
У 2017 році відзначають 25-річчя з моменту затвердження українського державного прапору. На честь цієї важливої події, центральна районна бібліотека провела з користувачами читального залу тематичну бесіду «Тисяча цікавих фактів про Україну» із серії книг «Українська книга». 
Впродовж спілкування користувачі дізналися про цікаві факти, які розкривають весь багатовіковий шлях нашого прапора від перших згадок полотнища з жовтим і синім кольорами до Державного Прапора України, під яким сьогодні воїни боронять незалежність на сході нашої країни. В знак поваги та шани до державного прапору України присутні користувачі разом з художником районної бібліотеки Устименко В.І. організували майстер – клас «Краса і велич державних кольорів». Кожен із них мав змогу намалювати собі на долонях жовто – блакитний прапор держави. 
Кожен українець несе у своєму серці національну гідність, патріотизм та любов до державних символів України.


З родини йде життя людини 


«З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. І це справді так. Як із струмочка починається ріка, так і життя починається з родини. Виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини. Духовний вплив батьківського дому на її формування створюється завдяки щирій материнській ніжності, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку, захисту і сімейній злагоді. Від сім’ї ми черпаємо життєві сили. Сім’я допомагає нам долати негаразди та додає сил і натхнення. 

Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу. 
У всі часи за ставленням держави до сім’ї, а також за становищем родини в суспільстві робили висновок про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави — необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян. 
В читальному залі центральної районної бібліотеки відбулась зустріч з батьками багатодітних сімей, на якій присутні отримали невеличкі подарунки – спортивні костюми для своїх діток. Вручали подарунки голова районної ради Донкоглов Віктор Георгійович та виконуюча обов’язки голови районної державної адміністрації Некраш Алла Дмитрівна. 


Начальник відділу сім’ї, молоді та спорту Богаченко Наталя Василівна зазначила, що основне завдання відділу - це формування та забезпечення виконання державної політики з питань сім’ї, дітей та молоді в нашому районі. 
Однією із запрошених гостей була головний спеціаліст Татарбунарського бюро безоплатної правової допомоги Райлян Тетяна Іванівна, яка ознайомила присутніх з переліком юридичних послуг, що надаються на безоплатній основі в Татарбунарському бюро саме для багатодітних сімей. 

Хочемо подякувати батькам багатодітних родин, які взяли на себе велику відповідальність за виховання та створення належних умов для розвитку дітей та побажати їм терпіння, поваги та любові.




                          Євген Маланюк  



«Уславимо героїв юних триста» 


Як Ви од`їджали під Крути, 

Вагони скрипіли вночі. 

Хотілось навіки заснути, 

На маминім теплім плечі... 

Дмитро Павличко 



99 років тому, 29 січня 1918 року, молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху. Бій під Крутами тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з чотирьох сотень київських студентів і бійців вільного козацтва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. 

27 січня 2017 року в центральній районній бібліотеці пройшов День бібліографії «Уславимо героїв юних триста». Протягом дня користувачі бібліотеки отримували інформацію про героїв - крутівців. Виставка видань «Бій під Крутами», основу якої представляють матеріали, присвячені трагічним подіям під Крутами, висвітлила Телятник Т. - бібліограф районної бібліотеки, ознайомила із сторінками трагічної історії нашої держави, а також складним процесом боротьби української молоді за єдність та незалежність України. 

Бесіда за книгою «Крути. Січень 1918 року» та перегляд документального фільму «КРУТИ» допомогли присутнім перенестись думкою і духом у той час, що звів українських юнаків під Крутами. 

Минають роки та пам’ять про юнаків, які полягли під Крутами не згине повік. Подвиг дев’ятнадцятирічних юнаків для нас завжди буде мірилом високих патріотичних почуттів.





Жити, щоб пам`ятати 

Хто рятує одне життя, 

той рятує весь світ 

з Талмуда 



27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, який був встановлений у 2005 році спеціальною резолюцією ООН. 

Голокост - переслідування та знищення євреїв нацистами та їх прибічниками після приходу до влади Гітлера та до закінчення Другої світової війни. За даними Енциклопедії Голокосту, загинуло до 3 млн. польських євреїв, 140 тисяч євреїв Литви, 70 тисяч євреїв Латвії ; 560 тисяч євреїв Угорщини, 280 тисяч євреїв Румунії, 140 тисяч євреїв Германії, 100 тисяч євреїв Голландії, 80 тисяч євреїв Франції, 80 тисяч євреїв Чехії, 70 тисяч євреїв Словенії, 65 тисяч євреїв Греції, 60 тисяч євреїв Югославії. В Білорусії було знищено біля 800 тисяч євреїв. 

В центральній районній бібліотеці 26 січня до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту відбулась презентація однієї книги - Є.М. Маслєннікова «Жити, щоб пам’ятати», яка видана в м. Ізмаїлі. В книзі розповідається про історичні факти окупації фашистами та румунами Бессарабії в 1941 році, коли йшло тотальне знищення національних меншин. На території Бессарабії були створені гетто, куди зганяли євреїв та знищували їх. Вважається, що про голокост вже сказано все, але коли знайомишся з історією однієї родини, з тими, хто пережив весь жах випробування та знищення, які випали на долю одного народу, однієї нації - євреїв, то розумієш, що ти знаєш набагато менше, ніж собі уявляв. 

На презентації постали сторінки з життя 17 - річного юнака – єврея Семена Трахмана, який вижив під час розстрілу євреїв в місті Татарбунари. Ми навіть не можемо собі уявити, як можна пережити такий біль, страх, але кажуть, що Бог дає нам випробування, та він же дає нам сили їх перенести. Дякуючи небайдужим людям, які зустрічались на його життєвому шляху юнаку вдалося залишитись в живих. 

В м. Татарбунари на знак вшанування трагічної сторінки в історії єврейського народу, на виїзді з міста в напрямку Ізмаїла поставили пам’ятний знак - гранітну стелу на місці розстрілу. 

Голокост — це жах, біль, смерть. Він не повинен повторитися. Але пам'ять про мільйони невинно загублених людей житиме завжди.






День Автономної Республіки Крим 




20 січня 1991 року - ця дата пам'ятна тим, що більшість кримчан на загальнокримському референдумі висловилися за відновлення Кримської автономії, що визначило статус Криму - нової адміністративної одиниці України. На півострові цей день відзначали як День АРК. 

На початку 2014-ого року, зусиллями Російської Федерації і її діями щодо України, ці передумови було віроломно перекреслено, кримська територія окупована, а кримське суспільство позбавлене привілеїв української автономії. Почалася боротьба за мирне повернення Криму, який і зараз за діючими міжнародними протоколами є територією України. Події, що нині відбуваються в наший державі, не залишають байдужими жодного з нас, викликають тривогу і занепокоєння. Тому напередодні Дня Соборності України в районній бібліотеці відбулися перегляди тематичних відеоматеріалів та бесіда з користувачами на тему: «Крим – це Україна». 

Під час бесіди обговорювались такі питання, як територіальна цілісність земель України, анексія Криму та незалежність нашої держави. Усі без винятку читачі прийшли до висновку, що після подій на сході України сотні сімей, зіткнувшись із труднощами, змушені були покинути домівку в пошуках безпеки, їх охоче приймали родини з Прикарпаття, Волині, Київщини, Одещини та інших територій України. Це ще раз доводить, що Україна – єдина держава, і кримські татари разом з українцями і всіма іншими національностями, які проживають на території України – єдиний народ. У кожного з нас є рідні та друзі в різних куточках України, і усі ми хочемо жити в мирі на нашій землі.





Соборна мати Україна одна на всіх, як оберіг 


Любіть Україну, як сонце любіть, 

як вітер, і трави, і води, 

в годину щасливу і в радості мить, 

любіть у годину негоди!.. 



День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Мабуть, не випадково вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята – Незалежності й Соборності. 

Саме цій знаменній події - Дню Соборності України, присвячений тематичний захід «Соборна мати Україна одна на всіх, як оберіг», який провели для студентів Татарбунарського ПТАУ бібліотечні працівники районної бібліотеки. 

Головна мета зустрічі з молоддю, це виховання патріотизму, поваги до історичного минулого народу України, продемонструвати важливість ідеї єдності всієї України під єдиним синьо-жовтим прапором. 

Ведучі, бібліотекарі Мазур Ірина та Кіріяк Світлана, висвітили історичне минуле нашої держави, розповіли про сучасність та разом помріяли про майбутнє. Присутні на заході мали змогу переглянути документальний фільм «Акт злуки – відтворення історичної правди», «Цікаві факти про Україну», «Останню неопубліковану пісню Кузьми Скрябіна про АТО і Україну». 

Юнаки та дівчата декламували вірш Сосюри «Любіть Україну» разом у вигляді «нон – стоп». На завершення зустрічі студенти із задоволенням взяли участь у флешмобі - малювання прапору України, який запропонували бібліотекарі, та на знак єдності дій та соборності душ взялися за руки, створивши живий ланцюг. Нехай він був невеликий, лише в межах читального залу бібліотеки, але цей ланцюг є частиною «великого ланцюга», який об’єднує східні та західні землі України. 

Ганська Олена 

Бібліотекар районної бібліотеки





Державний Гімн України - сила духу та гордість серця 



Лине пісня незабутня, 

Горда, величава. 

В ній — надія на майбутнє, 

України слава. 


25 років тому - 15 січня 1992 року - Верховна Рада затвердила музичну редакцію Державного гімну України. Національним символом стала пісня на музику Михайла Вербицького та слова Павла Чубинського.

У різні періоди історії цей твір використовувався як національний гімн в Українській та Західноукраїнській народних республіках, в Гетьманаті та Карпатській Україні.

Особливі слова Павла Чубинського і неповторна мелодія Михайла Вербицького, написані понад півтора століття тому, пробуджують серця і нинішніх українців.

Український гімн один із найкрасивіших у світі: міць поєдналася в ньому з ніжністю, він урочистий, водночас ліричний, мобілізує і надихає, закликає і вчить бути господарями на своїй землі.

Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, в них сконцент¬рована жива історія народу.

Як створювався гімн, коли саме, історичні умови його «біографії» саме на такі питання відповіли бібліотекарі районної бібліотеки своїм користувачам під час інформаційної бесіди з нагоди 25 – річчя гімну України. Присутні із задоволенням декламували рядки з національної пісні. Приємно бачити і чути, що всі покоління від молоді до людей старшого покоління знають та поважають гімн України, пишаються ним як символом України та люблять свою країну.



Подорож у світ музики 


Ніхто не буде сперечатися з нами щодо сутності Новорічних свят. Вони завжди несуть в собі очікування якогось дива, чогось нового для себе особисто та для всіх, хто нас оточує. Тому і не дивно, що і подарунки під час цих свят бувають найрізноманітнішими: солодощі, іграшки, парфуми, телефони, планшети і так далі. Цей список буде нескінченним, бо ж у кожного свій смак, свої забаганки. 

Але бувають подарунки інші - ті, які не можна взяти в руки, не можна використати в подальшому, але вони є не менш цінними, бо вони залишаються в серці, в душі. Такий подарунок 21 грудня для працівників центральної районної бібліотеки зробили викладачі Татарбунарської ДМШ разом із своїми вихованцями. Музика має величезну силу. Це мистецтво, яке проникає в серце так глибоко, що може змальовувати переживання душі, підняти настрій, підзарядити позитивом. Багато талановитих музикантів виховала українська земля. Не обділена талантами і наша рідна Татарбунарщина. 

Юні вихованці продемонстрували чудові знання, отримані в музичній школі. Маленькі артисти показали високу майстерність під час гри на різноманітних музичних інструментах. Читальний зал заполонили звуки таких музичних творів, як «Їхав козак» у виконанні Постовіта А., «Хор мисливців» - Стояна К., «На вулиці скрипка грає» - Іванцок А-М., «Зелені рукава» - Очинської К., «Вальс» - Алєксєєнко К., «Старовинний танець» - Дедю І., «Yesterday» - Кутько К., «Вальс цветов» - Савчук Л., «Мурка» - Мойсєєнко В., пісню на музику і слова Христини Соловій виконала Юрківська Д. 


Музичний подарунок лунав в теплій та затишній атмосфері. Усі присутні отримали море задоволення та позитиву. Можна сказати, що музика - це дивовижний світ, без якого наше життя було б одноманітним і нецікавим. Працівники бібліотеки висловлюють велику подяку людям, які живуть своєю роботою - високопрофесійному колективу дитячої музичної школи за навчання наших дітей музиці. А нашим маленьким зіркам бажаємо щоб всі навчальні сходинки далися на відмінно з гарним настроєм, впевненістю і радістю в серці. 

Дивлячись на наше маленьке, затишне, з кожним роком все більш квітуче та гарне містечко розумієш, що тут повинно проживати саме таке підростаюче покоління - виховані, розумні, талановиті діти. Бажаємо усім миру, натхнення, терпіння, нових високих досягнень та вдачі!!!



Анна Герман… 


18 грудня 2016 року в читальному залі районної бібліотеки відбувся літературно – музичний вечір «Светит незнакомая звезда», присвячений пам’яті видатної співачки Анни Герман. В цьому році їй виповнилося б 80 років… Але навіть зараз її голос люблять, пам’ятають, впізнають, тому, що вона співала про любов, вірність і надію. 

Ведучі заходу Жукова О.О. та Коршок М.В з душевною простотою розповідали про нелегку долю співачки, її любов до своєї сім'ї та близьких. Згадуючи особливі моменти життя Анни, вони повідомили про нелегку долю мужньої жінки, яка мала особливий дар від Господа не лише натхненно співати, але й любити людей. 

У виконанні Науменко Н.В прозвучали найвідоміші пісні видатної польської співачки – «Когда цвели сады», «А он мне нравится», «Голгофа» та інші. Кожна пісня в її виконанні створювала у залі неповторну атмосферу. 

Протягом творчого вечору демонструвалися документальні фільми «Светит незнакомая звезда» та «В гостях у Анны Герман», створених радіотелецентром «Голос Надежды». Присутні на заході шанувальники творчості співачки змогли побачити не лише відомі усім записи зі сторінок творчої діяльності Анни Герман, але й почути розповіді найдорожчих і близьких людей про неї - матері та чоловіка, друзів, колег. Анна Герман - більше нагадувала ангела, ніж земну жінку: висока, тонка, з довгим світлим, розкинутим по плечах волоссям… Добра, сердечна, рідна … 

Ідейний натхненник вечору, Науменко Н.В. подякував усім, хто знайшов час для вшанування великої співачки і закликав відображати у своєму житті любов до всього на її прикладі. 

Заключним акордом заходу стала пісня «Надежда», у якій в унісон злилися голоси гостей заходу та виконавців



Подорож країнами Закону, Права і Моралі 
10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини, що проголошує права особистості, цивільні та політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У 1950 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала всім державам і зацікавленим організаціям відзначати 10 грудня як День прав людини. 
Відповідно до Указу Президента України від 8 грудня 2008 року щороку, в тиждень, що включає День прав людини, проводиться Всеукраїнський тиждень права.
В рамках проведення Всеукраїнського Тижня права, центральна районна бібліотека провела інформаційно – правовий захід «Подорож країнами Закону, Права і Моралі» для учнів 10 класу НВК «Школа – гімназія» під керівництвом Кваши О.О. з представниками Татарбунарського бюро правової допомоги: заступника начальника Стратюк К.А., головного спеціаліста Райлян Т.І. та юриста районного центру зайнятості Балик С.І.
Захід розпочався з цікавого завдання, на якому кожен з присутніх мав можливість уявити себе в країні «Вседозволеності» та відповісти на питання: «Що б він зробив забороненого?» Молоді люди із задоволенням відповіли на питання та дійшли висновку: для того щоб жити в мирі і злагоді один з одним, треба дотримуватись правил, які визначають стосунки між людьми.
Юрист центру зайнятості розповіла про те, які права та обов’язки має кожна дитина, якщо молодь знатиме свої права, легше буде захистити себе. Реалізуючи свої права, намагатись поважати права інших, поставити себе на їх місце. Світлана Ігорівна запропонувала спробувати зробити це – і молодь зможе відчути, як зміниться світ і люди, що їх оточують.
Під час правової гри, яку підготували та провели для учнів представники бюро правової допомоги Стратюк К.А. та Райлян Т.І., молодь показала уміння правильно та швидко відповідати на поставлені питання. Учнів було поділено на дві команди, кожна з них давала вірні обґрунтовані відповіді, винагородою переможцям став солодкий сюрприз.
В сучасних умовах правової системи України, що базується на зміцненні прав людини і громадянина, важливим є піднесення на належний рівень правосвідомості і правової культури молоді. Адже дуже часто життя показує, що юнаки добре знають свої обов’язки, але погано орієнтується в своїх правах. І бібліотека намагається надати різнопланову інформацію для молоді: про основні права та обов’язки громадян України; про права дитини; про те, як можна і не можна чинити – тобто придбати навички спілкування і засвоєння найпростіших норм правової поведінки.

Діємо разом 

На базі читального залу центральної районної бібліотеки 2 грудня відбулась зустріч голів сільських рад Татарбунарського району з представниками Одеського відділення ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення». 
Під час заходу був презентований проект Європейського Союзу та програми розвитку ООН, спрямований на місцевий розвиток, орієнтований на громаду «Разом –дієвіше».




Українці - народ – військо! 


Сьогодні, 6 грудня, вся наша країна відзначає 25-у річницю Збройних Сил України. 

Хоч «офіційна» історія українського війська недовга, тільки 25 років, справжній вік Української армії сягає кількох століть. Її бойові традиції формувались у важких кривавих війнах і конфліктах від доби Київської Русі до Другої світової війни. Сьогодні солдати та офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків. 

24 серпня 1991 року Україну було проголо¬шено незалежною державою. Перш за все настала потреба створення національної армії, армії держави, 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Збройні Сили Ук¬раїни». Саме ця подія і стала підставою для офіційного встановлення свята - Дня Зброй¬них сил України. 

Українські солдати сьо¬годні забезпечують мир і спокій в нашій країні, вони з гідністю несуть бойову службу в Збройних силах України. Український народ високо цінує ратну службу воїнів, які виконують покладений на них обов’язок, забезпечують надійну оборону Вітчизни, її недоторканність та територіальну цілісність. Підґрунтя нашої майбутньої армії – висококваліфікований і високооплачуваний, упевнений у завтрашньому дні офіцер. 
З одним із них ми мали змогу поспілкуватись на нашій зустрічі, яка відбулася в читальному залі центральної районної бібліотеки із студентами Татарбунарського ПТАУ. Присутня на заході молодь з цікавістю слухала розповідь заступника начальника відділу прикордонної служби «Приморське» по роботі з персоналом, старшого лейтенанта Заморського О. В. про військове життя, бойове навчання, побут солдатів та офіцерів, контрактну службу та багато іншого, що стосується служіння в армії.


Багато юнаків пов'язують своє май¬бутнє з військом, тобто хочуть стати кадровими військовими. Дехто з присутніх на зустрічі теж піде служити в армію. І ми віримо, що наші хлопці з честю виконуватимуть свій обов’язок перед Батьківщиною, і що наше українське небо буде мирним і безхмарним. 
Дякуємо старшому лейтенанту Заморському О. В. за цікаву розповідь. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук. 

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, бажаємо їм міцного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів.

«Разом проти СНІДу» 

Здоров'я – одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя. Здоров'я – це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічне, соціальне і духовне благополуччя. 


Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ і його кінцева стадія СНІД. СНІД – особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини. 
На жаль, Україну визнано державою, яка від ВІЛ/СНІДу в Східній Європі постраждала найбільше. Все людство розуміє небезпеку смертоносної хвороби СНІД і застерігає: «Будьте пильними, володійте знаннями та інформацією як вберегтися від цього лиха». Ми думаємо, що всі вже багато чули, читали і знають про цю страшну хворобу, але бібліотека не може залишитися осторонь цієї проблеми і тому ми провели в читальному залі районної бібліотеки круглий стіл «Знати, щоб жити» для студентів ПТАУ з фахівцем центральної районної лікарні Кобилянською Л.П. 


Метою зустрічі було ознайомлення юнацтва із захворюванням СНІД, з шляхами зараження та засобами лікування, профілактики та збереження від вірусу; розвивати почуття відповідальності за своє здоров’я та здоров’я інших людей; виховувати свідомість у підростаючого покоління. На початку зустрічі молодь переглянула декілька тематичних відео кліпів, представники клубу «Молодіжка» з районного Будинку культури презентували літературно - музичну композицію в підтримку Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Це все спонукало студентів до більш відвертої розмови з лікарем. Під час круглого столу молодь брала активну участь в обговоренні даної теми та показали неабияку обізнаність. Сьогодні сучасний світ відкриває перед нами великі можливості, ми поспішаємо жити не замислюючись над тим, що іноді потрібно зупинитися, потурбуватися про себе, про своє життя. Лише здорова людина відчуває себе повноцінною особистістю. 

Після всієї інформації, яку ми почули та обговорили, просто неможливо не вибрати життя, тому кожному присутньому медичні працівники запропонували пройти безкоштовний тест на виявлення ВІЛ захворювання. 

Кожна людина повинна до кінця усвідомить усю небезпеку, яку несе СНІД, і зробити усе можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю. 

Давайте разом скажемо СНІДу – НІ!

Вміння прощати 

Кого з нас не кривдили? Хто не ображав сам? Таких людей просто не існує. А чи ставили Ви хоч колись перед собою питання: «Я вмію прощати?». Відрізняє нас один від одного вміння чи невміння прощати. А чи варто навчитися цій нелегкій справі - прощати людей?
На це питання ми і намагалися знайти відповідь 27 листопада в читальному залі районної бібліотеки під час тренінгу з психологом Галкою Г.А. Метою тренінгу було оволодіння навичками для зняття емоційного напруження, про поняття звички злості і образи, а також можливість активізації процесів самоідентифікації і самови¬раження.
Знайомство на тренінгу почалося з цікавої фрази: «Якщо я була б природою, я була би ….» Кожен з присутніх порівнював себе з конкретним явищем природи, яке йому було близьке за станом душі в даний момент. Галина Аркадіївна звернула увагу на різні напрямки людських емоцій, які викликає образа - це і роздратованість, і злість, і страх, і гнів, і ненависть та багато інших, тобто всіляко висвітлювалась тема взаємовідносин між людьми. Усі погодились з тим, що ми здійснюємо різні вчинки: хороші і погані; часто ображаємо близьких людей, зопалу говоримо те, чого б казати не слід. Ми робимо людині боляче і ображаємо її, можливо, навіть, не помічаючи цього. Всі люди різні, з різними характерами і темпераментами. Кожен ображається, прощає і вміє просити вибачення по своєму. Ранимі, чутливі люди ображаються швидко. Навіть дрібниці, які не варті уваги, жарти вони сприймають серйозно. Але так само швидко вони вміють зрозуміти і пробачити кривдника, тому що важко переносять негативні емоції. Людей же холодних, сухих, скупих на емоції образити складно. З одного боку, це добре - вони захищені від зайвих переживань. З іншого боку, такі люди самі можуть сильно образити. Уміння просити вибачення і прощати — ознака сильної особистості. Усі учасники тренінгу змогли відчути на собі процес подолання свого гніву і визнання власних помилок за допомогою тестів та малюнків.
Як виявилось під час обговорення в процесі тренінгу - прощення - це той стан душі, що робить вільною людину, того хто зміг вибачиться, а також позбавляє її від неминучого колупання в особистих ранах. Кожен з присутніх на заході знайшов для себе відповідь на риторичне запитання: «Навіщо потрібно прощати». Звичайно ж, щоб звільнитися від образ і скинути з плечей тягар негативу, стати щасливішими. Тільки сильній і самодостатній людині підвладне мистецтво прощення.
Дякуємо нашому психологу Галкі Г.А. за цікавий тренінг та чекаємо на нові зустрічі.

Голгофа голодної смерті


Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був Голодомор 1932-1933 років. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. Голодомор 32-33 років протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам’ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого. Саме тим трагічним подіям було присвячене історичне досьє «Трагічні уроки історії», огляд якого бібліотечні працівники організували в читальному залі районної бібліотеки. 
Молоді було представлено документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом. Присутні мали змогу погортати сторінки історичних видань нашого книжкового фонду: «Голодомор 1932-1933 років. Геноцид Українського народу», «Сталінський геноцид Українського народу», «Голодомор – спогади однієї родини», «Український хліб на експорт: 1932-1933» та інші; переглянути світлини на плакаті «Голод 1932- 1933».

На десятиліття можна засекретити архіви. Можна замести сліди злочину. Можна раз, і вдруге, і втретє переписувати історію на угоду владі чи ідеології. Та з пам’яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду. Роки, що віддаляють нас від українського го¬лодомору, не вивітрили з пам'яті народної жаху пережито¬го. Забути таке неможливо. Пройдуть роки, минуть десятиліття, а ця трагедія все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Озиратися в минуле треба кожному. Нині доля Батьківщини в руках наших батьків, завтра – у нас. Аби трагедії народу ніколи не повторилися необхідно, щоб наші руки були міцними, надійними, голови – світлими, а серця – благородними.

Школа секретарів місцевих рад 



На базі читального залу районної бібліотеки 22 листопада о 10.00 годині відбулося засідання «Школи секретарів місцевих рад» під керівництвом Леоніда Григоровича Семененка – голови Татарбунарського регіонального представництва Одеської обласної організації ВГО КВУ. 
Програма складалася з таких питань: 
- Питання виконання делегованих повноважень органами місцевого самоврядування (Семененко Л.Г.); 
- Е-декларування. Порядок підготовки та подачі електронного декларування. Підготовка та затвердження номенклатури справ органів місцевого самоврядування (Поджарова Тетяна Олександрівна, завідувач юридичного сектору Татарбунарської РДА); 
- Реєстрація місця проживання (Вєтрогон Михайло Іванович, начальник Татарбунарського сектору ГУ ДМС в Одеської області); 
- Діяльність органів місцевого самоврядування з питань пенсійного забезпечення населення (Ботезат Тетяна Анатоліївна). 
У ході роботи секретарі обговорили заявлені проблемні питання, висловлювали свої пропозиції щодо практичного застосування отриманих на семінарі знань та визначилися з датою наступної зустрічі.


Майдан заради майбутнього 

Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – Помаранчевий Майдан Свободи 2004 року і Революція Гідності 2013 року. Це був своєрідний іспит для України, коли українці продемонстрували своє прагнення до свободи. 
Не залишилася поза увагою ця подія і в Татарбунарській центральній районній бібліотеці. У читальному залі розкрита книжкова виставка «Майдан заради майбутнього». На виставці представлені видання, які висвітлюють революційні події в сучасній Україні Майдану 2013 років, та помаранчевий Майдан Свободи 2004 року. Провідний бібліотекар відділу обслуговування Гажийська Н.В. разом з молоддю пригадали та обговорили доленосні події в Україні. А також віддали належне шанування патріотизму та мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини. 
Вважаємо, що молодь повинна розуміти, що є речі, які Людина має відстоювати: це свобода, гідність, патріотизм.


«ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ…»

В  роботі  Татарбунарської  районної  бібліотек  значне  місце  займає  популяризація  творчості  поетів  і  письменників  рідного  краю,  адже  на  Татарбунарщині  є  люди,  життя  і  діяльність  яких  становлять  славу  нашої  землі. Серед  них  гідне  місце  посідають  письменники-аматори. Їхня  творча  спадщина – це  духовний  скарб  нашого  краю. Своєю  творчістю  вони  збагачують  наші  серця  гідністю,  честю,  життєвою  мудрістю,  красою  та  любов'ю.
У  читальному  залі  центральної  районної  бібліотеки  поет-аматор  Оболянін  В.А.,  який  являється  постійним  членом  літературно-музичної  вітальні,  завітав  до  нас,  щоб  ми  першими  змогли  насолодитись  його  творчістю. Усіх  хто  слухав  вірші  Віктора  Антоновича  об’єднала  тепла,  дружня,  майже  домашня  атмосфера.
Нам  працівникам  бібліотеки  дуже  приємно,  що  до  нас  заходять  наші  місцеві  поети-аматори  поспілкуватися  та  продекламувати  свої  нові  вірші. Тож  бажаємо  усім  міцного  здоров’я,  творчої  наснаги,  нового  поетичного  натхнення.



Толерантність – мистецтво жити разом!

                                    Толерантність – це терпимість до іншої
             точки зору; способу життя;
                                   визнання за іншими права бути іншими.
                                                 Декларація принципів толерантності
 
           16 листопада проголошено як Міжнародний День толерантності, який щорічно відзначається в усьому світі. На Генеральній Конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року була прийнята Декларація принципів толерантності та визнано необхідність впровадження толерантності в суспільство, тому що толерантність – це не тільки позитивний принцип, але і засіб підтримки миру, а також економічного і соціального прогресу всіх народів.  Декларація принципів толерантності вступила в силу у новому ХХІ столітті.
          До цієї події працівники центральної районної бібліотеки провели бесіду - роздум серед юнацтва, під час якої розглянули історію виникнення терміну «толерантність», про значення цього терміну і зміст, якій він несе. Завдяки обговоренню цієї теми, молодь зрозуміла, що в кожного з нас є свій стиль, манера спілкування, мислення, але усі ми маємо дотримуватись норм спільного життя і було б добре, щоб однією з цих норм була толерантність. Кожний з користувачів в цей день залишав свої думки про саму сутність терміну на імпровізованій «квітці толерантності».
          Хочеться звернутися до мешканців нашого міста, району, регіону, країни:  «Єднаймося, організовуймося. У нас одна держава. Усі разом дбаймо про наш дім – ім’я якого Україна. Все залежить від нас, толерантність починається з повсякденного життя. Лише толерантні і доброзичливі люди можуть побудувати демократичну і процвітаючу державу». 
 Українська  Гельсінська Група –
з прав людини: мир і безпека
Цього року 9 листопада ми відзначаємо 40 років із дня заснування Української Гельсінської Групи – першої української правозахисної організації. В 1976 році у Києві правозахисники об’єдналися в українську Гельсінську Групу, яка стала на захист простих українців, керуючись Декларацією прав людини ООН. Так, учасники документували і оприлюднювали порушення прав і свобод, а найголовніше – відстоювали ідею незалежності України. Через це багато учасників Гельсінської групи потрапляли під репресії та вигнання тодішньої влади.
Під час проведення розширеного круглого столу «Українська Гельсінська Група. Як це було…?», присвяченого сорокаріччю з моменту створення УГГ, працівники бібліотеки, студенти ПТАУ, представники міської ради, відділів РДА,  голови громадських організацій «Джерело» та «Правозахист» обговорили причини і передумови виникнення групи, характер її діяльності, репресії радянської влади щодо дисидентів.
Відео презентація дала можливість присутнім на заході опинитися в далекому 1975 році під час підписання Гельсінської угоди, яка власне і стала передумовою виникнення або ж краще сказати, дала можливість для  створення УГГ, ознайомитись із Миколою Руденко, Левком Лук’яненко, Петром Григоренко, Олексою Тихим, Олександром Бердником, Іваном Кандибою, Оксаною Мешко, Ніною Строкатою, Миколою Матусевичем, Мирославом Мариновичем - учасниками тих подій, яким вистачило сміливості відкрито заявити на весь світ про порушення радянським тоталітарним режимом основних прав людини.
Учасники круглого столу дійшли висновку, що Українська Гельсінська група відіграла важливу роль у справі захисту прав людини, багато доклалася, аби в сучасній Україні успішно функціонували інститути громадянського суспільства, відбувався її розвиток як демократичної правової держави. Права людини, які відстоювали гельсінці, є загальнолюдською цінністю, тому їх необхідно обов’язково дотримуватись.
Подібні заходи відіграють важливу роль у національно-патріотичному вихованні учнів. Необхідно, щоб сучасна молодь не тільки знала та пам’ятала ці імена, а й у майбутньому вміла відстояти своє право на людську гідність і була достойною громадянства своєї держави.

9 листопада –
День української писемності та мови.


Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено 1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України “Про День української писемності та мови ”. У ньому сказано, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено День української писемності та мови. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця.
           В читальному залі центральної районної бібліотеки до цієї дати оформлена книжкова виставка «9 листопада – День української мови та писемності». 
Кожен бажаючий мав змогу ознайомитись з енциклопедичними, навчальними, публіцистичними та періодичними виданнями з питань історії української писемності, орфографії української мови, розвитку української ділової мови, риторики та багато іншого. Родзинкою цього заходу було бліц – опитування «На питання відповідь знайди – цукерку забери», яке мотивувало до пошуку відповіді саме в довідкових виданнях, представлених на виставці. Ця форма гри зацікавила юнаків, тому що дала можливість дізнатись про рівень знань рідної мови та заповнити існуючі пробіли.





«Бібліотека – острів творчості і талантів»

 Світ такий загадковий і прекрасний. Так багато можна пізнати і навчитися за протягом життя. В кожної людини є заняття, яке їй подобається більш за все - це хобі. Дуже часто хобі вважають чимось несерйозним, нісенітницею, що віднімає вільний час. Насправді така думка помилкова. Хобі допомагає людині відпочити, розслабитися. 
Сучасний темп життя, робота, вимагають від людини постійного виконання рутинних зобов’язань, однакових дій кожен день. Це може стимулювати розвиток синдрому хронічної втоми, а заняття улюбленою справою упорядковує тіло і розум людини. Люди досить рідко виставляють на загальний огляд свої особисті витвори декоративно – ужиткового мистецтва і найчастіше обговорюють свої захоплення тільки з близькими людьми або однодумцями. 
Отож, і у нас трапилася така нагода – донести людям про красу, яку створюють своїми руками бібліотекарі Татарбунарського району. Ми дуже вдячні їм за те, що вони привезли свої творіння і в читальній залі районної бібліотеки протягом вересня – жовтня діяла виставка наших колег із сільських філій.
Кожна річ, презентована в експозиції була створена власноруч. Вишиті картини, рушники; візерункові серсерветки, в’язані гачком; прекрасні масляні картини; вироби з солоного тіста, воску, звичайних мушлів; ляльки – мотанки та ляльки - герої дитячого лялькового театру; топіарії з паперу та багато іншого було представлено на виставці – хобі «Бібліотека – острів творчості і талантів».
Всього на виставці було презентовано близько 60 робіт, усі вони були неповторні та прекрасні. 

Може варто замислитись і про своє хобі, яке буде приносити радість, допомагати відволіктися від проблем, надасть відпочинок, а саме головне буде сприяти реалізації талантів Вашої особистості.


Мужність і відвага крізь покоління






14 жовтня народ України святкує День захисника Вітчизни. В цей урочистий день ми вшановуємо всіх, хто причетний до цього високого звання. Ми були, і є свідками радикальних змін, які відбуваються і в нас і в усьому світі. 
Священною є пам’ять про наші перемоги і про тих, хто її виборював і платив найдорожчою ціною. Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може.
З нагоди святкування Дня захисника Вітчизни в центральній районній бібліотеці пройшов захід «Слава і гордість українського народу» для студентів ПТАУ (першокурсників – трактористів). Ми зібралися в читальному залі для того , щоб привітати молодь зі святом та провести конкурсну програму для майбутніх захисників Вітчизни. 
Бібліотекарі запропонували здійснити цікаву подорож у дивовижний світ чоловічої сили, кмітливості й майстерності. Усі присутні на заході юнаки із задоволенням брали участь в різноманітних конкурсах та вікторинах. 
Вони показали свою майстерність на швидке одягання та роздягання верхнього одягу, уміння надати першу медичну допомогу, приготувати власноруч сік з апельсину, намалювати ескіз сучасної бойової машини та багато іншого. Звертаючись сьогодні до нашої молоді, хочеться побажати сонячних ранків, мирних світанків та радісного сміху у ваших домівках. 

Щастя вам, здоров’я, миру і добра!


Мудрі й багаті літами




Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку. Осінь життя. В похилому віці прийнято підводити підсумки прожитому. Але життя не закінчується, кожен день приносить все нові й нові враження.
Як добре, що наші мешканці міста Татарбунари змогли відкласти всі свої справи і 9 жовтня зібратися разом у привітній літературно - музичній вітальні районної бібліотеки. Звичайно в усіх багато невідкладних справ, турбот, але вони змогли залишити це все за дверима бібліотеки і разом із ведучими свята Ганською Оленою та Гажийською Надією просто відпочити. Відпочиваючи, дійшли висновку, що прийшли сюди самі «багаті» люди, умовно «багаті», бо людина, на нашу думку, «багата» своїми справами та дітьми, своїми роками і любов’ю.
Відомо, що багато з присутніх, не дивлячись на пенсійний вік, ведуть дуже активний спосіб життя, тому наша літературно - музична вітальня послугувала тим місцем, де можна зустріти друзів, дізнатись новини, поділитися своїми віршами, поспівати пісень та взагалі приємно провести дозвілля.

Радісно чути, що після останньої нашої зустрічі з’явились нові твори, які з натхненням декламували поети – аматори Оболянін В.А., Бабіч Н.І., Сєрман Л.Г. Окрасою свята стали пісні у виконанні Щеголькової В.Г. та Соколової С. Ю. Захід пройшов в приємній та веселій атмосфері.

Ніхто не може сказати, коли настає той самий «похилий вік», які його вікові рамки; а на сьогоднішній день, зважаючи на підняття вікової планки того самого, який називають «пенсійним», взагалі можете вважати себе вічно молодими. Отож, ми, працівники бібліотеки, хочемо, щоб у вас усіх завжди був хороший настрій, щоб кожен день додавав бадьорості, щоб сонячне проміння зігрівало серця, а наші слова подяки надихали на нову творчість. Бажаємо всім Вам зберегти молодість душі, життєвий оптимізм та залишайтеся завжди бадьорими, гарними і приємними. До нових зустрічей в нашій літературо - музичній вітальні!

«Бібліотека – відкритий світ ідей» 

„Люди перестають мислити, 
коли перестають читати” 
Дені Дідро 

Сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного суспільства, повинна не тільки вміти читати, писати, говорити, але швидко та вільно орієнтуватися у потоці усної та писемної інформації. Оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання, але головним залишається вміння учнів вчитися самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати якісно нову. 


Вміння молоді працювати з додатковим матеріалом з різних джерел допоможе вивести його за рамки підручника, глибше осмислити і зрозуміти вивчену тему, розділ, сприяти їх досягненням , як під час навчання, так і в самостійному житті. Ось який напрямок мав наш бібліотечний урок, який пройшов сьогодні для учнів 10 класів НВК «Школи – гімназії». Під час проведення бібліотечного уроку працівники бібліотеки намагалась навчити учнів працювати з бібліографічним апаратом бібліотеки та різними джерелами інформації, розміщеними на паперових та електронних носіях, розповіли про видову різноманітність друкованих джерел та провели міні анкетування «Бібліотека для мене це…». 



Запросили безкоштовно користуватись он-лайн курсами із вивчення англійської мови в читальному залі районної бібліотеки, взяти участь в конкурсі фото - та відео робіт «Україна та НАТО: сучасний погляд української молоді». 

Головними джерелами інформації в XXI столітті є книга і комп’ютер. Щоб бути освіченою, сучасною людиною, необхідно багато читати, знати Інтернет. Вміння вибирати книгу чи знаходити інформацію за допомогою комп’ютера, - це справжнє велике мистецтво. Як оволодіти ним ? Гадаємо, що саме в бібліотеці ви пізнаєте це мистецтво.


До 92 – ї річниці Татарбунарського повстання районна бібліотека оформила тематичну книжкову виставку «Пам’ятаймо героїв нашого краю». Кожен бажаючий протягом всього вересня може погортати сторінки історії біля нашої виставки.__________________________________________________________



Бібліотека – відкритий світ ідей» 





В центральній районній бібліотеці розпочалися бібліотечно-бібліографічні уроки, які традиційно щороку проводяться для учнів десятих класів НВК «Школи – гімназії», ЗОШ №1 ім. Тура та студентів першокурсників Татарбунарського ПТАУ. 
Сьогодні бібліотека провела перший урок із першокурсниками - механізаторами ПТАУ. Відбулося знайомство учнів з базовими поняттями бібліотечно-бібліографічних знань – "бібліотека", "книжковий фонд", "абонемент", "читальний зал". На абонементі студентів ознайомили із правилами користування бібліотекою та фондом, розміщеним саме на абонементі. В читальному залі першокурсники мали змогу погортати сторінки довідково-інформаційного фонду, найбільше враження, навіть, захоплення справляє «Національний атлас України», який містить 875 карт нашої держави різного масштабу. Молодь дізналась більш детальніше про всі бібліотечні послуги, які пропонує районна бібліотека. 


Однією з послуг бібліотеки є надання інтернет - послуг, які в час розвитку комп’ютерних технологій є необхідною складовою сучасного життя. Ті користувачі бібліотеки, які володіють комп’ютерами, але мають прогалини, мають змогу пройти курс комп’ютерної грамотності на базі нашої бібліотеки абсолютно безкоштовно. 
Наша мета - навчити учнів користуватися навчальною, довідковою та додатковою літературою, працювати з бібліографічним апаратом бібліотеки, заохотити до читання художньої літератури та навчити як можна отримати потрібну інформацію із різних джерел. 
Під час бібліотечного уроку бібліотекарі провели огляд тематичної книжкової виставки «Пам’ятаймо героїв нашого краю», адже урок проводили напередодні 92-ї річниці Татарбунарського повстання. Ми знов і знов повертаємось до подій минулих років, де наші предки боролися за свободу рідного краю. Кожен рік 16 вересня мешканці Татарбунарського району приходять до пам’ятника та в скорботі схиляють голови, шануючи світлу пам’ять героїв, які загинули. 
Пам’ять – незгасна! Без минулого немає майбутнього. Повертаємося до події не тільки тому, що пережите залишає невиправний слід у пам’яті, але і для того, щоб мати уроки на майбутнє. Більш детальніше ознайомитьсь з історичними подіями того часу, молодь мала змогу в районному історико – краєзнавчому музеї.

_____________________________________________ 

«Ми про війну з тобою книжку почитаємо» 



Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли міста, села, і ніщо не нагадує нам про війну, але… 
1 вересня 1939 року війська Третього рейху із словацькими союзниками перетнули кордон Польщі, для України розпочалася Друга світова війна. 1 вересня 1939 р. 110-120 тис. українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тис. з них загинуло протягом місяця війни.
Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі.. Для того, щоб користувачі районної бібліотеки мали повну інформацію про початок Другої світової війни в читальному залі була оформлена книжкова тематична виставка «Шляхами мужності і слави» . Кожен бажаючий мав змогу прогорнути сторінки книг з історії нашої країни, які знаходяться в фонді бібліотеки.
Нехай лише у пам’яті залишаться гіркі сторінки історії та спомин і нехай здоровиться тим хто відстоював перемогу у цій жахливій війні.


____________________________

Конкурс поетичних творів про

 місто Татарбунари 

«Чарівний мій край» 


Відбулося свято – День міста, на якому підбивалися підсумки конкурсів, об’явлених в місцевій газеті «Татарбунарский вестник», на сайтах та сторінках соцмереж закладів культури міста. В конкурсі на кращий поетичний твір про рідне місто взяли участь не тільки мешканці міста Алєксєєнко І.В, Оболянін В.А., Крацик Л.А., а й мешканці нашого району Гордієнко Г.А. (с. Дивізія), Бабич Н.І, (с. Дивізія), Шидловська Н.В. (с.Струмок). Приємно було те, що деякі автори подавали на розгляд не один, а декілька творів. 

Усі вірші різні за рівнем літературної майстерності одночасно були по справжньому щирі, написані від чистого серця. Поезія була присвячена одній тематиці – рідному місту, але кожен висловлював думки своїми, лише їм надиктованими музою словами. За рішенням журі одноголосно переможцем конкурсу стала Крацик Л.А. – мешканка міста Татарбунари з віршем «Рідне місто», вона мала змогу продекламувати свій вірш 28 серпня під час святкування Дня міста та отримала подарунок від міської ради.
Вітаємо Людмилу Аркадіївну з перемогою та бажаємо подальших поетичних успіхів! Всім, хто прийняв участь, щиро дякуємо за те, що відгукнулися на пропозицію районної бібліотеки. Запрошуємо всіх до подальшої співпраці в нашій «Літературно-музичній вітальні». До зустрічей!!! 



Рідне місто 

Коли спускаєшся з гори 
З чудною назвою Мангит 
Ти всюди бачиш степ широкий
І мальовничий краєвид. 

Біжить Когильник між полів, 
Вівчар жене овець в кошару 
В вбранні зеленім причаївся 
Мій сад,мій дім – Татарбунари. 

Тут працьовитий люд живе 
В боях, труді здобувши славу 
Притулок кожен свій знайде, 
Хто закохався в Татарбунари. 

Їх спокій з вилами в руках 
Охороняють комунари 
Аби не повернувсь той жах, 
Що сколихнув Татарбунари. 

Тут з- під землі фонтани б`ють 
Стрімкі, холодні – лід і пломінь 
І Пушкін день і ніч сидить 
Увіковічений у камінь. 

Потік фонтанів золотий 
Несе крізь місто вдаль Фонтанка 
І тягнуть верби до води 
Зелень віти спозаранку. 

Пройдуть поважно, навмання 
Вдихну повітря свіже,чисте 
Це є мій ай, моя земля 
Моє кохання рідне місто. 
Людмила Крацик.

___________________________________

Поет національної честі 


до 160 річчя від дня народження 

Івана ФРАНКА 



Іван Франко – одна з найяскравіших постатей в українській історії. Поет і публіцист, прозаїк і драматург, економіст, учений, енциклопедист, політик, перекладач, 

З любов’ю і шаною вимовляємо ім’я Івана Франка, відзначаючи його 160-ту річницю від дня народження. З нагоди ювілею Івана Франка районна бібліотека презентує для своїх користувачів книжкову виставку «Поет національної честі» на якій представлені друковані, критичні матеріали, монографії, про основні сторінки життя і творчості письменника, художні твори, ліричні збірки поета, спогади відомих людей, які знали Івана Франка. 

Книжкова виставка дає змогу як найкраще збагнути велич постаті Івана Франка, його талант, титанічну працездатіність та бажання змінити на краще цей світ 

Запрошуємо усіх шанувальників творчості поета до районної бібліотеки.


Євген Коновалець – борець за незалежність , та 

справжній патріот України 

В 2016 році Україна відзначє на державному рівні ювілей славетного українця Євгена Коновальця. 125 років пройшло від дня народження видатного політичного та військового діяча України, полковника армії Української Народної Республіки, команданта Української військової організації, голови Проводу українських націоналістів і голови Організації українських націоналістів Євгена Михайловича Коновальця. 

В читальному залі районної бібліотеки з цієї нагоди оформлена книжкова виставка. В основі виставки– книжки з фонду районної біблотеки, що проливають світло на життя і діяльність Євгена Коновальця та історію українського національно-визвольного руху 20–30-х рр. ХХ ст. 
Всіх охочих запрошуємо відвідати нашу виставку за адресою: м. Татарбунари, вул.,Горького, 4 Виставка триватиме до кінця вересня.



З Україною в серці. 

Картинки по запросу 25 років незалежності україни


Україна… Золота, чарівна сторона. У цьому році виповнюється 25 років незалежності України. Протягом місяця, що передував цій визначній даті, бібліотекарі Татарбунарської центральної районної бібліотеки організовували книжкові виставки та проводили огляди літератури про відомих українців, які зробили значний внесок в історію країни: А. Шептицького, С. Бандери, М. Грушевського, І. Франка, В. Стуса, Л. Костенко та багато інших. 


У читальному залі бібліотеки книжково - ілюстративна виставка «Незалежна, єдина, в серці нашім ти, Україно» зібрала в себе історичні документи та цікаві факти становлення державності молодої країни. 
23 серпня бібліотекарі організували на площі міста Татарбунари нон-стоп «З Україною в серці», використовуючи рядки з віршів різних авторів, які писали про Україну. 
Бібліотекарі пропонували перехожим продекламувати вірші, які вони знають про Україну напам’ять або ж зачитати їх, власне, з книжок. Багато хто з наших місцевих жителів знають вірші напам’ять і Тичини П., і Чернявського М., і Шевченка Т. Самі ж бібліотекарі декламували вірші наших місцевих авторів - аматорів, що приємно вразило мешканців міста. 

Україна - земля зі славною історією і добрими людьми, у ці святкові дні бібліотекарі долучаються до найщиріших привітань усім жителям міста. 



Щоб Україна кращою була 

Серед усіх держав у цілім світі. 



Бібліограф районної бібліотеки 

Телятник Т.Г.

«Бібліокав’ярня» в читальному залі»


В умовах конкуренції книг з електронними засобами масової інформації, Інтернетом створення незвичної та затишної зони комфорту в бібліотеці стало одним із головних завдань для залучення мешканців міста до читання. Саме тому в читальному залі центральної районної бібліотеки створили невеликий імпровізований майданчик, який створює атмосферу кав’ярні, але дещо незвичної, бо це «Бібліокав’ярня».

 І якщо Ви все ж таки вирішили розпочати свій ранок з відвідування нашої «Бібліокав’ярні», то не пожалкуєте, бо бібліотекарі зустрінуть вас привітно і доброзичливо зі свіжою пресою, цікавою книгою та чашкою ароматної кави або чаю. «Бібліокав’ярня» - не просто бібліотека, це справжній скарб!



Інколи ми, бібліотекарі, спостерігаємо, що, незважаючи на актуальність матеріалів, які розміщені на книжкових виставках, полицях читачі не завжди звертають на них увагу. Проте в бесідах між собою, з бібліотекарем читачі торкаються тих тем, проблем, які представлені на цих книжкових виставках і не тільки. Це вказує на необхідність інноваційного, неформального та індивідуального підходу в обслуговуванні користувачів. Бібліотека намагається реалізувати цю функцію в різноманітних формах обслуговування користувачів і «Бібліокав’ярня» тому приклад.

«Бібліокав’ярня» працюватиме протягом всього літнього періоду в читальному залі Татарбунарської центральної районної бібліотеки. Тож чекаємо на Вас.


«Немає нічого більш винахідливого, ніж 

природа»

Генеральна Асамблея ООН проголосила 5 червня - Всесвітнім днем охорони навколишнього середовища, який буде відзначатись з метою поглиблення суспільного усвідомлення необхідності зберігати і покращувати довкілля. 

Сьогодні екологічні проблеми входять до переліку найактуальніших і визначають рівень благополуччя як всієї світової цивілізації, так і кожної країни зокрема. Всесвітній день навколишнього середовища відзначається по-різному. 


Екологічне виховання сьогодні повною мірою здійснюють не лише освітні заклади, а й бібліотеки, де є все необхідне для екологічного виховання і освіти. Сформовані фонди книг і періодичних видань, інформаційні бази даних та багатий творчий потенціал. Татарбунарська центральна районна бібліотека провела екогодину із співробітниками Національного природного парку «Тузловські лимани» на чолі з доктором біологічних наук, міжнародним експертом з водно-болотних угідь та виконуючим обов’язки директора НПП «Тузловські лимани» - Русєвим І. Т. 



В читальному залі оформлена та презентована книжково - ілюстративна виставка «Екологічна варта», з метою інформування користувачів з питань охорони довкілля. На виставці представлена література по екології, зокрема і книга нашого гостя Івана Русєва «Прорив Сасикської блокади», яку подарував наш партнер, громадська екологічна організація «Відродження». Екогодина в читальному залі пройшла під гаслом «Немає нічого більш винахідливого, ніж природа, тож збережемо її».



Присутні на заході місцеві жителі підняли ряд найважливіших та болючих питань - це і проблеми озера Сасик, і значимість Національного природного парку «Тузловські лимани», і обмеження на полювання і улов риби; і розмноження шакалів. Забруднюючи оточуючий світ, ми, в першу чергу, шкодимо собі, забираємо у прийдешніх поколінь змогу жити в оточенні густих лісів, широких чистих рік, прозорого повітря.

Саме тому охорону навколишнього середовища в цілому потрібно починати з культурного ставлення до нього з боку кожної людини зокрема. 

Уявіть собі нашу планету без квітів, без тварин, з брудними мертвими морями й ріками, завжди сірим похмурим від диму небом… Така картина подобається? Якщо ні, не будьте байдужими.

Почніть свій ранок з «Бібліокав’ярні»
З 6 червня 2016 року в Татарбунарській центральній районній бібліотеці знову починає працювати «Бібліокав’ярня».
Сучасна «Бібліокав’ярня» (в самісінькому центрі міста) для справжніх поціновувачів гарного відпочинку
Любите цікавий інтер’єр? Стомились від однаковості? Креативність – наша фішка, тому що «Бібліокав’ярня» - не просто бібліотека. Це справжній замок книг! Тут ви знайдете все: від класики до сучасності.
Ідея відкриття зародилась в 2014 році  від потреби провести час за філіжанкою кави, а найголовніше погортати ранішню пресу. Що може бути кращим, ніж зустрітися з однодумцями, попити каву, обговорити книгу з друзями?
Протягом літа тут будуть проводиться різноманітні заходи, пов’язані з культурою і мистецтвом, зокрема,  «Прочитай кіно з нами!», «Преса на всі смаки», різноманітні майстер-класи та хенд мейди. Це своєрідний культурний центр, що протягом літа в нетрадиційній формі буде зустрічати своїх гостей.
Тут знайде своє місце для відпочинку і творча молодь, що створює для себе альтернативну культуру розваг, і місцевий письменник, якому не вистачає творчого натхнення, і кожний бажаючий, що захоче долучитись до культури споживання цікавих книг.
Ввічливі офіціанти-бібліотекарі запропонують ряд цікавих книг світової літератури, свіжу пресу та запашну каву.



«Бібліотека за здоровий спосіб

 життя!» 






Всім добре відомо, що куріння — це шкідлива звичка. Та ці знання не заважають курити людям всіх вікових категорій та соціальних верств. Шкода від куріння не тільки в тому, що погіршується здоров’я курця, а й тих, хто його оточує.
31 травня у всьому світі проводиться міжнародна акція по боротьбі з курінням – Всесвітній день без тютюну, тобто день, вільний від тютюнового диму.


Проведення таких заходів є ще однією нагодою для усвідомлення тієї великої шкоди, небезпеки, яку несе здоров’ю нації тютюнопаління. Бібліотекарі центральної районної та районної бібліотеки для дітей теж організували таку акцію в нашому місті, яка стала вже традицією під загальною назвою «Бібліотека за здоровий спосіб життя!» На площі біля Будинку культури була оформлена книжкова виставка «Пачка цигарок – на той світ квиток». 

Кожен бажаючий мав змогу підійти та ознайомитись з виданнями, представленими на виставці, в яких йде мова про історію вживання тютюну, вплив куріння на організм людини в цілому та здоров'я. Мешканці міста з задоволенням слухали інформацію про шкоду тютюну, яка лунала з уст ведучих акції. Молодь з гурту «Романтик» взяли активну участь в проведені акції, та допомагали ведучим, декламуючи вірші та вислови відомих людей на задану тему.

Використовуючи різні способи та форми роботи, працівники бібліотек проводили серед населення опитування «Про шкоду куріння», де 38 опитаних відповіли що куріння шкодить здоров’ю, 10 - байдуже, 5 – я палю та кидати не збираюсь. Навіть деякі запеклі курці, які мають стаж паління більше 10 років , вважають, що куріння шкодить їхньому здоров’ю, але у них не вистачає сили духу кинути цю згубну звичку.
 Юні волонтери допомагали роздавати тематичні флаєра проти куріння , пропонували обміняти цигарку на цукерку та закликали курців прожити хоча б цей день без куріння, а надалі взагалі розпрощатися з цією шкідливою звичкою.

Під час всієї акції лунали тематичні пісні, а останнім акордом акції було знищення цигарок, які зібрали в процесі заходу. У ліквідації цигарок із задоволенням взяли участь всі учасники акції.


Висловлюємо подяку всім, хто допомагав та підтримав нас у проведенні акції, хто виявився не байдужим до цієї глобальної проблеми: працівникам Будинку культури, мешканцям та гостям нашого міста, молоді, яка прийняла активну участь!

Провідний бібліотекар районної бібліотеки
Гажийська Н.В.

У витоків нашої писемності


Напевно, ніхто з нас, особливо, не задумувався над тим, яке значення для кожного народу має писемність, а разом з нею і культура. Адже писемність і культура – поняття взаємопов’язані і невід’ємні. Вони є не лише необхідністю для людини, а й показником народності. Сучасна українська абетка взяла початок з слов’янської писемності, творцями якої були святі Кирило і Мефодій. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. Тому 24 травня – це день, який об’єднує всі слов’янські народи і дає змогу кожному поринути в історію та виховати в собі часточку патріотизму.
В центральній районній бібліотеці в цей день пройшла історична мандрівка «У витоків нашої писемності». Завдяки цій мандрівці наші читачі мали змогу отримати інформацію від бібліотекарів про засновників слов'янської культури та писемності Кирила і Мефодія. Сьогодні ми сприймаємо алфавіт як належне, забуваючи про те, який це незвичайний винахід. Цінність алфавіту полягає у витонченій простоті, у здатності виражати широкий діапазон звуків за допомогою двадцяти-тридцяти окремих букв.

Користувачам юнацького віку було запропоновано самим вигадати та записати власний алфавіт, тобто самим долучитися до створення мови, яку б розуміли саме вони. Сам процес розробки та створювання нових ієрогліфів та літер їм дуже сподобався, але всі присутні на заході однозначно висловились, що мова та абетка - один з найдивовижніших скарбів, який людина створила за свою історію, бо завдяки цьому мають можливість спілкуватися, записувати свої думки не лишень маленька групка людей, а цілі народи. 



Мова служить єдиним засобом вираження думок і почуттів, засобом спілкування між людьми, це вона поєднує спільноту людей в націю і сприяє єдності її культури та звичаїв.

_________________

Чарівна краса вишиванки



З вишиванкою пов’язана вся багатовікова історія українського народу. Адже люди завжди ставилися до вишиванок як до святині. Вони передавалися з покоління в покоління , з роду в рід, берегли як реліквію… І які б складні часи не переживали, але любов до традиційної вишивки у нас ніколи не згасне. 
За допомогою нитки і голки українські майстри створювали і створюють унікальні зразки для пізнавання у всьому світі українського вбрання.



День вишиванки – Всеукраїнське свято , яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та використання етнічно- вишитого одягу. В районній бібліотеці оформлена тематична виставка – інсталяція «Народні свята» з метою розповсюдження українських цінностей та їх популяризації серед наших користувачів. 

Ми, працівники районної бібліотека, бажаємо, щоб у ваших оселях розквітала калина, оживали птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.


"Пам’яті безвинно звинувачених”

Кожної третьої неділі травня Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій. Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні внаслідок політичних репресій. Дата встановлена з метою належного вшанування тих, хто став жертвами політичних репресій; привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології. В читальному залі районної бібліотеки протягом дня користувачі мали змогу ознайомитися із сторінками історії України задля запобігання таких страшних речей у майбутньому.

Сьогодні вже нема жодних таємниць, замовчувань та викривлень у питаннях, які стосуються політичних репресій, немає і не може бути. Тематична книжкова виставка «Забуттю не підлягає» розкриває усі наявні матеріали з цієї тематики, які знаходяться у фондах центральної районної бібліотеки. 

На жаль, в історії нашої країни багато таких трагічних сторінок. Те пекельне полум’я загартовувало українську націю. Ми згадуємо минуле, щоб не допустити чогось подібного в майбутньому. Драматичні події, які пережив український народ, доводять, що насильство і тоталітаризм ніколи не приносили добра. Майбутнє України можливо побудувати тільки на принципах демократії, верховенства права та рівності перед законом.


Забуттю не підлягає
Наші душі вкраїнські жили і живуть,
Наші душі вкраїнські ніколи не вмруть!


Від 21 травня 2007 року, третя неділя травня встановлена Днем пам'яті жертв політичних репресій. В читальному залі районної бібліотеки оформлена тематична книжкова виставка «Забуттю не підлягає». Книги, які підібрані на експозиції, висловлюють трагедію нашого народу: «розкуркулення», сталінські репресії, повоєнні репресії. Ознайомлення з книжковою виставкою, яка розкриває питання щодо жертв політичних репресій, є в свою чергу національним і духовним обов’язком кожного українця. Це пам’ять, на якій будується наше майбутнє. Виставка діятиме протягом тижня. Запрошуємо всіх бажаючих.

«Пам’ять про Вас в нашім серці жива»

         Минають роки, відлітають у вічність… Більше семидесяти років минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів людей. В жахіття Другої Світової війни було втягнуто 67 держав, 80% населення земної кулі. 
Друга Світова тривала довгих  6 років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн. осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто  пропав безвісти. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Все далі відходять грізні роки Другої Світової війни. Але не згасає пам'ять про тих, хто приніс на вівтар Великої  Перемоги своє життя, хто поліг у боях заради щастя інших.
       У читальному залі центральної районної бібліотеки працівники відділу обслуговування провели урок мужності   «Свято, що гуртує покоління»,   про події Другої Світової війни саме в Татарбунарському районі. Мова йшла про бої,  які вела батарея під командуванням старшого лейтенанта І.М.Барінова, який загинув під час бою під Татарбунарами. 
Переглядали відеоматеріал  «Задля  Великої Перемоги» з відображеними подіями  Другої Світової війни; біля виставки  «Шляхами мужності і слави» присутні мали змогу ознайомитися з листами до рідних, написаних солдатами з фронтів під час короткого відпочинку між бомбардуваннями та атаками ворога, нагородами рядовим та  офіцерам, переглянути фотографії наших героїв,  ознайомитись з історичною літературою «Україна в Другій Світовій війні».
      Символом пам’яті про тих, хто загинув під час Другої Світової та гине на Сході України у боротьбі за незалежність, сьогодні є червоні маки. Червоний колір – це колір кохання, життя і водночас колір крові тих, хто загинув, захищаючи наше майбутнє. Працівники читального залу розповіли присутнім про значення маку в українських народних традиціях, про появу цього символу пам’яті у світі та в Україні зокрема.   В майстер-класі по виготовленню  маків  приймали  участь всі присутні на заході. Час промайнув швидко. Виготовляючи власними руками цю квітку, що символізує шану і пам’ять, ми вкладаємо свою душу та серце. Це наш маленький внесок у відзначення 71-ї річниці Перемоги над нацизмом.

     Летять і летять роки  мов журавлині ключі у далекий вирій.
Але вони ніколи не заберуть з собою нашу пам'ять.  Слава Героям!


    _________________________________________

«Чорнобиль – за секунду до катастрофи»

Минуло 30 років від того часу, коли страшна біда прийшла в Україну. Смертоносна радіоактивна хмара накрила навколишню територію, залишивши слід над Північною і Східною Європою та Білоруссю. Наслідки жахливої події відчутні й досі, на жаль їх відчуватимуть і майбутні покоління.

До річниці Чорнобильської катастрофи районна бібліотека для дорослих організувала перегляд фільму «Чорнобиль – за секунду до катастрофи» (2004р. США) для студентів ПТАУ. У документальній стрічці автори спробували відновити хід трагедії за допомогою комп'ютерної технології, розклавши її буквально по секундах, повністю відновлено хронологію подій ночі 26 квітня 1986 р. Сюжет підкріплено відео- та аудіоданими, а також інтерв'ю безпосередніх учасників подій (працівників станції, місцевих жителів), кадрами опромінених людей. Після перегляду фільму студенти прийняли участь в обговоренні теми трагедії Чорнобиля. Зокрема були питання, пов’язані з атомними бомбами над Хіросімою та Нагасакі (1945), природні катаклізми (землетрус та цунамі), які призвели до аварії на АЕС Фукусіми(2011), наслідки після таких трагедій. Але саме актуальне питання на сьогодні було – чи потрібно Україні відмовитись від атомної електроенергії, що виробляють атомні реактори. Чи зможуть забезпечити електроенергією нашу країну вітряки, сонячні батареї?
Урятований світ – найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам’ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин…
________________________________

Живи без шкоди для природи




Матінка - Земля. Цей вислів ми нерідко чуємо в нашому повсякденному житті і використовуємо його в нашому спілкуванні.

Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі. Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.


Татарбунарська центральна районна бібліотека спільно з кореспондентом газети «Народна думка» Анастасією Шапрановою вирішили дізнатись чи пам`ятають мешканці та гості міста, що незабаром Міжнародний день землі? Бібліотечні працівники займають активну життєву позицію і активно ведуть агітацію за чисте навколишнє середовище, тому вирішили провести тематичний еко лібмоб «Живи без шкоди для природи» та квік - опитування: «Сміття навколо нас, що робити?». 


Мешканці міста спочатку здивовано реагували на акцію, але згодом знайшлися все нові і нові теми для обговорення, виявилося, що жителі все ж не байдужі до проблем навколишнього середовища. Пєліна Людмила Вікторівна порадила не шкодити квітам, не обламувати віти дерев, з турботою ставитися до роботи інших мешканців міста. Єрьоменко Володимир Валерійович наголосив, що зміни потрібно починати з самих себе, а саме своєї душі і свого відношення до оточення. Шульга Олена Олександрівна порадила виховувати правильно своїх дітей з самого малечку. Семененко Леонід Григорович вказав на те, що лише 30% містян регулярно сплачують за вивіз твердих побутових відходів, щоб навколишнє середовище ставало чистішим першим чином треба укласти договори на вивіз сміття всім без виключення. Жінка, що побажала залишитися анонімом, розповіла про факти викидів каналізаційних стоків у річку Фонтанка . 


Було багато цікавих побажань та пропозицій, на які слід звернути увагу. Чистота краю починається з чистоти власної оселі, вулиці, села та міста. Тож давайте разом у День Землі приєднаємося до цієї міжнародної ініціативи і підтримаємо загальнолюдські позитивні зусилля, які спрямовані на вирішення назрілих екологічних проблем. 

Що людина посіє - те й пожне. Не будемо про це забувати!



Мені не треба слави, ані грошей,
Ані щоб сильний світу похвалив,-
Аби хто – небудь, мислію возросший,
До мене часом слух свій прихилив.
Л. Костенко

Книга Роду Деревенчі


І саме таких, «мислію возросших» людей зібрала літературно – музична вітальня Татарбунарської центральної районної бібліотеки з нагоди презентації книги Матвія Юхимовича Деревенчі «Буджацький слід». Бо так побажав сам автор, широко знаний не тільки у нашому районі завдяки публікаціям на сторінках газети «Татарбунарський вісник» й прихильники його творчості. Ця людина знана і в Україні, і поза її межами: вчений – академік,член Спілки журналістів та Міжнародної асоціації письменників – публіцистів. Нині завідує кафедрою економіки та підприємництва Ізмаїльського інституту водного транспорту. У творчому доробку – шість художніх книг, у тому числі і дві поетичні збірки «Виноградний дощ» та «Перевал». Має численні звання та нагороди, серед яких найпочесніші: Зірка «Герой козацтва», орден Святого Аристратига Михаїла Українського Чорноморського козацтва та медаль «За відродження духовності».

Як бачимо, є визнання заслуг перед українським народом, відповідно – і слава, а нову книгу (сподіваємося, не останню) видав власним коштом (причому, немалим!). Я дуже поважаю Матвія Юхимовича як людину неординарну, непересічну, цікавого співбесідника та письменника. Тому із великим задоволенням погодилася бути ведучою заходу.

Аудиторія була різновіковою, із великим багажем досвіду і зовсім без нього; прийшли колеги, знайомі і друзі, прихильники і не зовсім. Одним словом – байдужих не було. Бо що таке презентація книги? Це як хрестини дитини, коли приходять усі із віншуваннями - привітаннями, добрими словами і побажаннями щастя дитині та її батькам.

Свою «дитину» на ймення «Буджацький слід» пан Матвій «виношував» аж 5 років! Письменник зізнається: «Хто у своєму житті щось написав, той знає, що писати книгу – це велика виснажлива праця, поєднана із багатьма чинниками. А коли пошук матеріалів пов’язаний із працею в архівах, музеях, бібліотеках та кабінетах чиновників? Скільки разів мені відмовляли, бо не хотіли брати на себе зайві навантаження та відповідальність. Але життя вчить: коли не пускають через двері – треба лізти через вікно. Я так і робив.»

«Буджацький слід» - історія одного роду 200 –річної давнини, що мешкав у Буджацькому степу, на берегах річки Алкалії. І можна тільки уявити, як писалася ця історія. Достеменно так, як у Ліни Костенко «кров’ю на своїй землі.» Це Книга Роду Деревенчів – чесного, працьовитого, бідацько – козацького роду, де головний талант усіх пращурів – важка праця та виживання. Це щастя і трагедія, труд і відпочинок, голод і війна, колективізація і колгоспні будні, щоденний побут і одвічні ремесла, звичаї та обряди, незабутні імена і дорогі серцю світлини…

Слід зазначити, що М.Ю. Деревенча провів власне розслідування факту загибелі і місця поховання керівника Татарбунарського повстання Андрія Клюшнікова (матеріали друкувала наша районна газета у грудні 2014 року). Є багато цікавих фактів із історії сіл Дивізія, Тузли, Базар`янка. Так що це не тільки історія одного роду.

Книга буде незамінним порадником, енциклопедією краєзнавства для усіх охочих та залюблених історією рідного краю: вчителів, істориків, школярів, студентів.

…Затамувавши подих, запрошені слухали авторську презентацію, де оживали картини минувшини. Звісно, що внаслідок білих плям в історії та стереотипів радянського виховання у кожного із нас свій власний погляд на історичні події, своє ставлення до них. Наприклад, сьогодні нам важко розібратися стосовно двохрічного кровопролиття на Донбасі: чому офіційно АТО, а не війна? Отак і ставлення до факту загибелі Андрія Клюшнікова (як доводить М. Ю. Деревенча) було неоднозначним. Але крапку над «і» у дискусії поставив фахівець, учитель історії Татарбунарського НВК «Школа – гімназія», І. І. Максимчук. Ряд запитань щодо історії Чорноморського козацтва задав екс – працівник райвідділу поліції В. Я. Трофименко. Зі словами вдячності виступили Ф. І. Лісецький, В.І. Швець, М. М. Яценко. А шанувальниці поетичного дару пана Матвія Щеголькова В.Г. та Соколова С.Ю. подарували весняні букети – квіти та пісні на слова автора, а бажаючі підспівували в унісон.

Отак на вдячно – співочій ноті завершилася презентація Книги славного роду – енциклопедії щирого козацького серця, яку створила для нас людина – оркестр. І це не велемовність. Бо талантів у М. Ю. Деревенчі не міряно. Побажаємо ж автору «Буджацького сліду» здоров’я, снаги та нових книг, до яких прихилять слух і зір небайдужі.

Бо ще перо тримають руки

І серце ще велить писати

Є мислію возросщі учні та онуки

І є кому що передати!

З повагою шанувальниця

М.Ю. Деревенчі Л.М.Павлюк

____________________________________

«Пізнавай світ через книгу!»

Сила книги безмежна. Спілкування з книгою допомагає нам оволодіти певними знаннями, засвоїти досвід попередніх поколінь, ознайомитися із культурними надбаннями різних народів та відкриває цікавий безмежний навколишній світ.
В Україні щорічно в останній тиждень березня проходить Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги. В Татарбунарській центральній районній бібліотеці з 25 по 31 березня відбувся Всеукраїнський тиждень юнацької книги під загальним гаслом «Пізнавай світ через книгу!»
Розвиток інформаційного суспільства диктує нові умови у способах і засобах просування книги та читання. Зараз пріоритетним є розвиток традиційних методів із застосуванням новітніх технологій.
В рамках тижня проведено огляд книжкової виставки «Світ знань відкриває книга» де користувачі мали змогу ознайомитись та переглянути літературу по різній тематиці, що допоможе у навчанні.
В бібліотеці особливу атмосферу в день бібліографії «Сучасна Україна читає», створив бібліограф. Молодь мала скласти «Бібліотечне доміно» завданням якого було переглядання кадрів із фільмів, прочитання уривків з художніх творів, вибір головних героїв та знайти зв’язок міх ними.
Під час відео-подорожі «Видатні особистості України» відбулася демонстрація кадрів із фільмів та читалися епізоди із улюблених творів яки в цьому році були ювілярами. Протягом цього тижня мешканці нашого міста приймали участь у фото акції «Впіймані на читанні», під час якої «ловилися» моменти, коли люди читали книги і газети та фіксувалися за допомогою сучасних гаджетів.
Цікавим акордом Тижня юнацької книги була гра-квест «Кидай мишку – бери книжку».Квест – гра нового покоління, де для знайомства з відділами бібліотеки та її довідково-бібліотечним апаратом ми бібліотекарі використали пошуково-ігрову форму, юнаки розгадували загадки на логіку та кмітливість, відгадували авторів уривки творів які декламувались та показували уміння користуватися енциклопедіями. Винагородою для переможців та учасників квесту був солодкий фуршет. Читачі нашої бібліотеки нам доказали що вони завжди активні, сучасні та кмітливі. Їх цікавість до книги ніколи не згасає.
Заключним яскравим фінішем тижня став флешмоб «Бібліотека, відкритий світ ідей».Флешмоб вважається одною із самих сучасних форм привернення уваги, залученная нових читачів та реклама бібліотеки,
Всі учасники квест гри зібралися біля бібліотеки. Молодь тримала в руках яскраві літери з надписом «Я люблю читати!»  та розмальовані повітряні кульки.
У наш складний і бурхливий час , коли стрімко зростає потік інформації ми раді, що молодь звертається до бібліотеки та знаходять у нас потрібні відповіді, літературу, та можливість спілкування. Наша мета розвинути в них творчий потенціал та любов до читання.

_____________________

                             «Як захистити себе від туберкульозу»

       24 березня за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я по всьому  світу відзначають День боротьби з туберкульозом. Бібліотека завжди веде пропаганду серед користувачів   за здоровий спосіб життя. За ініціативи провідного бібліотекаря відділу обслуговування Гажийської Н.В. до читального залу районної бібліотеки  на зустріч запросили кваліфікованого медичного працівника – фтизіатра  Решетніченко Надію Іванівну. Метою зустрічі з лікарем стала проблема недостатньої  поінформованості мешканців Татарбунарського району про епідемію туберкульозу.
       Надія Іванівна  ознайомила присутніх із причинами,  симптомами, методами та проблемами боротьби з цією небезпечною хворобою; розповіла про ситуацію по захворюваності туберкульозом в цілому по Україні та зокрема в Татарбунарському районі. Лікар-фтизіатр підкреслила у своєму виступі, що своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для ефективного лікування та попередження поширення його серед людей. Рання діагностика виявляє початкові форми туберкульозу (без розпаду легеневої тканини та виділення паличок Коха). Чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів на повне одужання при умові ефективного лікування.  
        Присутні на заході ставили питання щодо профілактики туберкульозу, цікавилися факторами, які спричинюють розвиток захворювання, задавалися багато тематичних питань, на які лікар давала досконалу, обґрунтовану   відповідь.
    Надія Іванівна  наприкінці зустрічі  звернула увагу на те, що ми всі самостійно в змозі захистити себе, принаймі зменшити ризик захворіти цією небезпечною хворобою. Важливо зміцнювати здоров’я, займаючись фізкультурою і спортом, намагатись уникати стресових ситуацій, дотримуватись санітарно - гігієнічних  вимог (адже мити руки зовсім не складно), повноцінно харчуватись та мати відповідальність перед людьми, з якими мешкаємо в


одній оселі.  
   Треба пам’ятати , що наше здоров’я в наших руках!
__________________________________________________________                                      

Історія виникнення

СВЯТО – УСПЕНСЬКОГО ХРАМУ 

М. ТАТАРБУНАРИ






Інтерес до історії рідного краю, до життя пращурів - найголовніша ознака культури та духовності особистості. З найдавніших часів найдопитливіші зверталися до історії рідного краю, як до скарбниці мудрості. Дослідження історії південної України кінця XVIII – початку XX ст. неможливе без об’єктивної характеристики розвитку духовного життя населення, яке проживало на її теренах. Православне вірування було домінуючою складовою частиною цього регіону.

Зважаючи на те, що однією з бібліотечних програм є краєзнавство, в районній бібліотеці відбулася презентація наукового докладу, в основу якого лягло дослідження виникнення та розвитку Свято – Успенського храму м. Татарбунари, студенткою 4 курсу 1 групи історико - філософського відділення інституту психологічної освіти ЮНПУ ім. К.Д. Ушинського Болотенко О.А. На цей своєрідний історичний екскурс були запрошені благочинний отець Віталій, настоятель Свято Успенського храму м.Татарбунари та викладач християнської етики Т.Д. Патратій.

Для підготовки наукового докладу були досліджені архівні матеріали КУ «Ізмаїльського архіву» - «Клировая ведомость за 1832, 1863, 1907гг.», а також історична література – монографія доцента історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова - Діанової Н.М. «Формування етно – конфесійної структури населення міст Південної України (кінець XVIII – перша половина XІX ст.), як додаткове джерело інформації, яке стосується проблеми утворення історико – географічної області Бессарабія. Також була використана монографія кандидата історичних наук, викладача Придунайського філіалу МАУП С.В. Паламарчук «Забытая земля: историческая область Бессарабия».

Інформація була детально та цікаво викладена доповідачкою. Під час виступу благочинний отець Віталій доповнював історичними фактами, які не були зафіксовані в клірових відомостях, що стосується будівництва самого храму; дат, які вибиті на дзвонах; ознайомив присутніх з грамотою, яка датується 1915 р.
Дуже приємно, що є молоді люди, яким цікава і які хочуть вивчати історію рідного краю. Благочинний отець Віталій висловив вдячність Олені за зроблену роботу та подарував ікону Казанської Божої Матері. Бажаємо Олені не втрачати інтересу до історії рідного міста та продовжувати працювати, вивчати, писати!

 2016 р

  

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА ВИСТАВКА ДО

202-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

Тарас Шевченко - духовний символ України

В Будинку культури при проведенні «Шевченківських вечорниць» бібліотечні працівники районних бібліотек для дітей та дорослих підготували розгорнуту літературно – мистецьку виставку «Тарас Шевченко - духовний символ України». Для учнів 9 – тих класів Татарбунарського НВК «Школи – гімназії» та запрошених гостей провели огляд видань представлених на виставці.

Частина виставки була присвячена художнім роботам гуртківців Будинку дитячої творчості, написаних за творами поета. Шевченкове слово наші читачі не тільки втілили в малюнки, а й у вишивках «Заповіту» та портреті Т.Г.Шевченка, який прикрашав зал.За півтора століття після смерті поета накопичений величезний інформаційний матеріал про його життя і творчість.

Видані цікаві спогади сучасників: художників, літераторів, громадських діячів, істориків, етнографів, акторів, представників духовенства, військових, політиків, рідних і близьких поета, і навіть звичайних селян. У цих спогадах по крихітках відтворюється живий і неповторний образ Тараса Григоровича, його чуйна і зворушлива душа, погляди й світогляд. Всіх хто зацікавився цією темою запрошуємо до читальних залів наших бібліотек.

2016 р.

____________________________________

ЖІНКА! ВЕСНА! КОХАННЯ!

Я – ЖІНКА. ПРИРОДОЮ СТВОРЕНА ПІСНЯ.
Я – МРІЯ І СПОГАД. МАЙБУТНЄ Й КОЛИШНЄ,
Я – ЩОСЬ НЕЗБАГНЕННЕ ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ.
Я – ЖІНКА. Я, ДІЙСНО, СЛАБКА ПОЛОВИНА.
НЕХАЙ ПЕРЕМОЖЦЯМ – ЛАВРОВІ ВІНКИ!
ІСТОРІЮ ТВОРЯТЬ, ЗВИЧАЙНО, МУЖЧИНИ,
АЛЕ ЛИШЕ ТАК, ЯК ЗАХОЧУТЬ ЖІНКИ.






Весна... Лагідна, загадкова, тендітна. Ми так чекаємо її завжди, але приходить вона раптово, бурхливо, змінюючи все навкруги, пробуджуючи природу і наші почуття. Коли настає весна і на вулицях з’являються перші весняні квіти, відзначаємо Міжнародний жіночий день – 8 березня. Недарма, мабуть, святкуємо ми жіночий день саме навесні.

Жінка … Вона сама – як весна. Сонячна, світла, життєрадісна, яскрава, справжня. Все гарне на землі від жінки, від її любові… Ми бачимо жінку натхненною, ніжною і красивою, але поряд із красою ми захоплюємося її талантом, її здібностями. Ми схиляємо голови перед жінкою, яка вміє кохати, прощати, терпіти.

«Жінка! Весна! Кохання!» - свято, яке відбулося в затишній літературно - музичній вітальні районної бібліотеки. Привітати жінок прийшли місцеві поети - аматори Оболянін В.А та Кічук П.А., які з натхненням декламували свої вірші. Кожен з присутніх на вечорі мав змогу поділитись своїми почуттями, поезією, піснями, думками. 
Усі на святі змогли зануритись в затишну атмосферу комфорту, котра з’явилась одразу на початку дійства, співали пісні юності, пригадували цікаві моменти з життя, переглядали відео привітання, брали участь в різноманітних конкурсах.

Щеголькова В. Г. і Соколова С.Е. виконали пісню на слова В.Греся «Луговые цветы», гість заходу Бриль В.М. з с. Зарічне, мати вісьмох дітей, ознайомила нас зі своєю лірикою.
Ми, працівники бібліотеки, вдячні всім, хто виявив бажання і прийшов до нас в літературно - музичну вітальню, на свято весни, кохання, життя, та поділилися частиною своєї души.

2016

_________________________________

АНГЛІЙСЬКА МОВА ТА ЇЇ ВАЖЛИВІСТЬ НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ.

Саме таку тему для обговорення запропонувала викладачам англійської мови та учням старших класів м. Татарбунари голова громадської організації «Просвіта» Руденко Л.В. в читальному залі центральної районної бібліотеки 26 лютого.На сьогоднішній день тема є дуже актуальною зважаючи на те, що 2016 рік оголошений Роком англійської мови в Україні, згідно Указу Президента України Петра Порошенка.

В чому ж проблема вивчення англійської мови в нашому місті? Так як на зустрічі були і викладачі, і батьки, то не дивно, що відбулася дискусія.На сьогоднішній день тема є дуже актуальною зважаючи на те, що 2016 рік оголошений Роком англійської мови в Україні, згідно Указу Президента України Петра Порошенка. В чому ж проблема вивчення англійської мови в нашому місті? Так як на зустрічі були і викладачі, і батьки, то не дивно, що відбулася дискусія.
Після дискусії присутні погодились з тим, що вивчення мови потребує багато зусиль, часу та сильної мотивації. Викладачі говорили про складність змісту підручників, які написані «газетною мовою для Британії», що перешкоджає вивченню літературної англійської мови. Батьки висловлювали свою стурбованість з приводу того, що повноцінне навчання іноземної мови можливе лише в невеликих групах (клас ділиться на групи, якщо в класі 28 учнів, коли 27 - клас вже не підлягає поділу).
Після обговорення прийшли до висновку, що треба поліпшити матеріальну базу в школах, придбати комп’ютери, інтерактивні дошки та інше, це дасть можливість вчителям та учням вивчати англійську мову в сучасних умовах.Після обговорення прийшли до висновку, що треба поліпшити матеріальну базу в школах, придбати комп’ютери, інтерактивні дошки та інше, це дасть можливість вчителям та учням вивчати англійську мову в сучасних умовах.



Усі присутні на зустрічі мали змогу ознайомитись з книжковою виставкою «Чудовий світ англійської мови», де були представлені словники та підручники з англійської мови.Знання англійської мови в нинішній час відіграє дуже важливу роль. Людина, яка прагне побудувати гарну кар’єру, розширити межі свого спілкування, черпати новітню інформацію з першоджерел, відкривати нові життєві перспективи, урізноманітнити своє життя, зробити його більш цікавим, буде вчити мову.
Знання англійської мови в нинішній час відіграє дуже важливу роль. Людина, яка прагне побудувати гарну кар’єру, розширити межі свого спілкування, черпати новітню інформацію з першоджерел, відкривати нові життєві перспективи, урізноманітнити своє життя, зробити його більш цікавим, буде вчити мову.

______________________________________

ХОТІЛА Б Я ПІСНЕЮ СТАТИ!

(до 145 - річчя від дня народження Лесі Українки)

Хто вам сказав, що я слабка,

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука,

Чи пісня й думка кволі?




Люди, як зорі, залишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь, особливо люди талановиті. Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ улюбленої поетеси, образ ніжний і чистий. Інколи – веселий, частіше – в задумі чи смутку. Кожним словом, променем думки, кожним болем своїм живе у душах нашого народу людина, ім’я якій – Леся Українка.
25 лютого – 145 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування, її талант виявився у багатьох різновидах літературної праці – поезії, драматургії, прозі, літературній критиці і публіцистиці, перекладацькій роботі і фольклористиці.

Сьогодні на честь ювілейної дати в читальному залі районної бібліотеки для студентів ПТАУ пройшов літературно – музичний вечір «Хотіла б я піснею стати» та представлена книжкова виставка «Лесин дивосвіт», де зібрана література про життя і творчість письменниці, твори видатної жінки України. Ведуча літературного вечора, Лариса Миколаївна Павлюк, з глибокою повагою та любов’ю розкривала життєвий шлях та творчість поетеси. Відчувалися і легкий сум, присутній в ліричній поезії письменниці; і глибока любов до рідної землі, неньки України. Присутні мали можливість полинути в дивовижний світ лісу, де оживали містичні герої з Лесиних дитячих уявлень. Бібліотечні працівники разом зі студентами ПТАУ переглядали відео про життя поетеси, слухали вірші у виконанні відомих українських артистів та насолоджувались музикою написаною на твори Л.Українки.

Ім’я поетеси овіяне всенародною любов’ю. Нам залишилася безцінна творча спадщина геніальної дочки українського народу. Якось Павло Тичина сказав: «Нам потрібно сьогодні учитися у Лесі Українки вірному сприйняттю багатогранного життя, її новаторству, її умінню зберігати народні традиції». Пройдуть роки, десятиліття, століття, а Ле¬сина поезія буде жити!

______________________________________

НА ВАРТІ НАШИХ ДУШ – НЕБЕСНА СОТНЯ

Палає Київ у вогні,
Горять сталеві БТРи
Там на межі-передовій,
Народ боронять волонтери.
Палають шини і серця,
Ніхто не хоче помирати,
Перед екраном матері
І там, і там їхні солдати..


21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності.
   
Спочатку – це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна – це Європа», «Ми – вільні» «Ми хочемо в ЄС». Кількість активістів зростала з дня в день.
А що ж було далі?… А далі – не підписання угоди про асоціацію, покалічені людські тіла та серця, Михайлівський Собор, Майдан залитий кров’ю, барикади, шини. Революція гідності.
Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупила свободу для мільйонів українців і дала шанс збудувати нову демократичну правову державу. Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

18 лютого учні 10 класу середньої школи № 1 ім. В. З. Тура під керівництвом Унгурян К.Ф. зібрались в читальному залі районної бібліотеки, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’ятю про Героїв Небесної Сотні, які боролися за честь, правду і гідність та віддали своє життя за Україну. Працівники бібліотеки оформили тематичну виставку «Майдан заради майбутнього», де статтями з газет та журналів відобразили факти і події того часу. Разом з екскурсоводом історико – краєзнавчого музею Найдьоновою – Кіріяк І.В. підготували та провели вечір – спогад «Героям Небесної сотні присвячується...» .
 Присутні на вечорі учні разом з ведучими полинули у ті страшні лютневі події, а перегляд тематичного відеоматеріалу дав змогу повніше відчути трагічність тих днів. Запрошені на захід громадські активісти Рицька О.Г., яка з почуттям продекламувала вірш «Простреленная гитара» та Генсіцька Л.О. , яка була свідком подій на Майдані, поділилася своїми враженнями та спогадами, про ту атмосферу, яка була відчутна на Майдані. Любов Олександрівна показала світлини з дощечками, на яких учасники Майдану залишали свої адреси, серед тих дощечок була і дощечка з татарбунарськими адресами.
Палаючими свічками та хвилиною мовчання учасники заходу вшанували вічну пам’ять про тих, хто віддав своє життя, відстоюючи ідеали миру, добра, справедливості, хто зараз своїм життям виборює незалежність, цілісність на сході нашої України, її мир і спокій.

Закінчила вечір – спогад учениця 4-А класу НВК «Школи – гімназія» Мукієнко Вікторія, яка прочитала вірш «Пам’ятайте про тих, хто безвісти пропав».
Україна заплатила високу ціну за свій європейський вибір на Майдані, тож не забувайте про це!
Телятник Т.Г.
бібліограф районної бібліотеки
2016 р.

______________________________________

ТИ - ВІЧНИЙ БІЛЬ – АФГАНІСТАН.



Кажуть, що час – найкращі ліки, хоча роки минають, а пам’ять вперто усіх повертає назад.
15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок втратам наших солдатів і службовців. В цей день остаточно були виведені війська з території Афганістану і покладено край війні, яка забрала тисячі молодих душ. Участь у війні взяли 160375 військовослужбовців з України, не повернулися з війни 3360 осіб, з яких загинули 3280, пропали безвісти – 80, стали інвалідами - 3560. З нашого району загинуло п’ять хлопців, п’ять молодих життів було покладено на вівтар афганської війни: Дротенко А.Ф.
Чернобай І.В. , Нікульча М.Ф., Іванов І.А., Трофименко Б.Л. На тематичній виставці «Ціна чужої війни» в центральній районній бібліотеці представлено матеріали із книг та періодичних видань, які розкривають події того часу. Користувачі мали змогу ознайомитися з виставкою за допомогою бібліотекарів, які провели огляд видань та інформаційну хвилинку про земляків, які служили в Афганістані,вшанували пам’ять полеглих воїнів-афганців. Перегляд тематичного відео матеріалу дав можливість більш детально, на документальних фактах повернутись до трагічної сторінки нашої історії.
Неможливо викреслити з пам’яті ні тих, хто загинув, ні тих, хто пройшов через пекло афганської війни і для кого вона триває й досі. У спогадах, у снах, у думках. Вони заслуговують на нашу повагу. Пам’ятаймо про це.
2016 рік

______________________________________

«ЛІТЕРАТУРНО – МУЗИЧНІЙ ВІТАЛЬНІ - 20»

Для центральної районної бібліотеки 2016 рік приготував декілька ювілейних дат. І от першою з них була 20 – річчя літературно – музичній вітальні. Бібліотека завжди була не тільки інформаційним центром, але й центром громадської активності, зустрічей, спілкування.

В її стінах проводилося безліч заходів: літературні подорожі та турніри, історичні години та уроки мужності, різноманітні акції та презентації, але саме головне те, що в бібліотеці завжди знаходили підтримку і розуміння люди різних вікових категорій, які не байдужі до всього, що їх оточує, і яким хочеться самовдосконалюватись та спілкуватися.


У них різні думки, але є одне спільне бажання зробити сьогоднішній день хоч трішечки кращим за минулий. Ось за таких обставин та за ініціативи директора ЦБС Лісецької В.П. і голови громадської організації «Просвіти» Дудніченко Л.О. і з’явилась наша літературно – музична вітальня.


Початок діяльності вітальні припав на середину 90 – х років, не зважаючи на економічну нестабільність в країні, читачам необхідне було спілкування. Перший вечір пройшов в січні 96-го у вузькому колі і був присвячений творчості Володимира Висоцького – кумира ХХ століття «Он пел о том, о чем молчали». 

А потім були вечори, присвячені А.Герман, Л.Українці, Б.Хмельницькому, Т.Шевченку, Г.Лисій В.Гресю, В.Сисоєву та багато-багато інших. На святі були присутні люди, які на багато років стали душею літературно – музичної вітальні – Челишев Є. Ф. , Нікітіна Л.В., Генсицька Л. О., Руденко Л. В., Павлюк Л. М., Рицька О.Г, Сєрман Л.Г., Рибін П.А., Прелєпов П.П., Чиханцов А.М. та інші. 

Згадали і тих, кого вже не має поруч. Присутні ділилися спогадами про цікаві моменти із цих зустрічей, звучали пісні, на написання яких надихнули зустрічі в вітальні «Люди Україну бережіть!». Свої вірші читали Чиханцов А.М., Серман Л.Г., Павлюк Л.М. Оболянін В., Прелєпов П.П.

Було встановлено зв'язок по скайпу із колишнім директором Татарбунарської ЦБС Лісецькою В. П. Вона разом з нами згадала з повагою та теплом багатьох учасників тих вечорів. В своїх словах висловила подяку всім, хто був на початку створення вітальні та вдячна за можливість участі у сьогоднішній ювілейній зустрічі.


Працівники бібліотеки підготували для самих активних учасників літературно – музичної вітальні маленькі сувеніри та подяку за співпрацю. Музичною прикрасою свята стали молодий дует виконавців Чіяченко А. і Стратюк К., які з’явилися недавно в нашій вітальні, «ветерани» вітальні Челишев Є., який зіграв улюблений романс «Белой акации гроздья душистые», Щеголькова В.Г. виконала пісні «Небесна сотня», «Пісня про матір», Чеботарьова Н. проспівала студентську пісню.

Зустрічі в бібліотеці завжди цікаві, захоплюючі та неповторні, як і неповторне наше свято - ювілей, яке не може обмежитися часовими рамками в двадцять літ, і ми маємо надію, що буде продовжуватися і надалі, а ми для цього докладемо всіх зусиль.

________________________________________________________________________


1 коментар:

  1. Як я повернула свого розлученого чоловіка за допомогою привороту доктора АЛАБА... Мене звати Ізабелла Ітан. Коли я читав свідчення в Інтернеті про те, як доктор АЛАБА, найяскравіший і найсильніший заклинатель, допомагає повернути чоловіка, що розлучається, Кохану. Мені було цікаво, як це може бути правдою, адже багато хто підводив мене в минулому без жодного результату. Я просто відпустив пост і перемістився по форуму. Знову звернувшись до мого повідомлення, якась особа опублікувала й сказав, що перевірений кидає заклинання. Після того, як вона прочитала пошту, це був той самий чоловік, доктор. АЛАБА, про яку вона говорила. Тож мені нічого не залишається, як дійсно перевірити, як він працює. Я була повністю спустошена, коли мій коханий чоловік покинув мене. Наче весь мій світ зникав у горі й болі. Я знаю, що це звучить дивно, але з усіх заклинарів, з якими я спілкувався, він єдиний, хто залишив у мене враження, що я такий правдивий і надійний. Більше ніж його слова, він повернув мого чоловіка і здійснив усі мої бажання. Зараз він лояльний, приділяє мені увагу, щонеділі дарує мені квіти, ми часто ходимо в кіно і ресторан. мій чоловік прийшов до мене, вибачився за скоєну несправедливість і пообіцяв, що більше ніколи цього не робитиме. Відтоді все нормалізувалося. Ми з сім’єю знову живемо щасливо разом. Я буду вічно вдячний, що перетворив своє життя з пекла в рай! Я вважаю, що той, хто потребує допомоги, повинен звернутися до нього за допомогою. Нехай Бог і надалі використовує вас, щоб врятувати розрив. У кого є проблеми в шлюбі, проблеми з розлученням, втрачений коханий або якісь проблеми у стосунках, ви можете зв’язатися з ним (dralaba3000@gmail.com). Або WhatsApp/Viber йому за номером +1(425) 477-2744

    ВідповістиВидалити